зації третього тисячоліття . Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах сус- пільства . Світові проблеми обговорюються вивчаються й вирішу

ютсья певною мірою в Організації Об`єднаних Націй та її підроз-ділах, регіональні питання -у межах сучасних інтеграційних об`єд нань , економіка окремих країн - державними та іншими установа- ми , науково-дослідними інституціями . За такого великого розма їття неабиякого значення набувають наукове узагальнення , син тез існуючих теорій і концепцій та їх адаптація до потреб і реалій економіки України .

    I
    Об`єктивна необхідність вимагає поступового , але не
    ухильного включення економіки України до системи міжна
    родного поділу праці (МПП) , світових інтеграційних про
    цесів, треба враховувати усі вихідні , визначальні умови ,
    що складаються у світовій економічній системі.

по-перше , вона дедалі більша стає глобальною цілісністю , в якій посилюєть ся взаємозалежність національних економік на основі поглиблення трансна ціоналізації виробництва та обігу , всього господарського життя . по-друге , зростає інтенсивність регіональних інтеграційних процесів , що веде , з одного боку , до виникнення великих економічних просторів та вилу чення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів виробництва , а з іншого - до сегментації світового ринку , до секторизації єдиного світового господарства внаслідок створення відносно замкнутих торгово-економічних блоків та інтеграційних угрупувань .

по-третє , глобальна економіка як міжнародна господарська система характе ризується циклічністю розвитку , яка впливає на динаміку , темпи та пропор ції економічного пступу окремих країн як її елементів та ланок . по-четверте , домінуючими факторами і світового , і національного економіч ного розвитку стають інтелектуально-інформаційні складові , які отримують могутній поштовх внаслідок науково-технологічної революції . по-п`яте , поступово змінюється економічна основа сучасної цивілізації . Індустріальна модель розвитку визначається пріорітетом знань , людського капіталу , формування“економіки розуму” , “економіки думки” .

ІІ

Одним з найважливіших етапів в інтеграції України у світовий простір є входження України до ЄС .

Важливими етапамина шляху повернення України в Європу були підписання Угоди про Партнерство і Співробітництво

між Україною та ЄС і ратіфікація цієї Угоди Верховною Ра

дою в листопаді 1995 року , підписання Тимчасової Угоди про торгівлю та питання , пов`язані з торгівлею - першої такої угоди з однією з Нових Незалежних Держав , а також

підписання Президентом України Л. Д. Кучмою та Головою Єв-ропейської Комісії паном Жаком Сантером Спільної заяви по

результатам переговорів , що стало першим прецедентом по відношенню до держави не члена ЄС , в червні 1995 року .

Особливого значення для поглиблення довіри до України та
закріплення позитивного ставлення Європейської спільноти

до нашої держави набуває вирішення питання про вступ Ук- раїни до Ради Європи , що вже відбулося .

Інтеграція у західноєвропейські структури та розвиток

співробітництва з ЄС є не самоціллю , а засобом досягнен- ня , в першу чергу , конкретних економічних цілей . Обсяг

торгівлі між Україню та ЄС у 7 разів перевищує обсяг тор

гівлі України з США . Українські товаровиробники , у першу чергу з найбільш конкурентноздатних сфер української еко

номіки : металургійної і текстильної промисловості , сільського господарства , певних сфер науковомістких та енергетичних технологій , мають отримати більше можливості

для експорту своїх товарів у Західну Європу . Підготовка

нової угоди з ЄС по текстилю , угоди щодо науково-техніч- ного співробітництва , зменьшення митних , нетарифних та

інших обмежень у взаємній торгівлі сприяння скорішому на

буттю чинності Угоди про Партнерство та Співробітництво та практичній реалізації Тимчасової Угоди про торгівлю між Україною та ЄС , - цим та багатьом іншим невідкладним

завданням буде присвячена головна увага Постійного предс- тавництва України при ЄС.

ІІІ

Україна не є самотньою у своїх намаганнях вирішувати нагальні завдання економічних відносин з ЄС . Консульта

ції з цього приводу з представниками кількох країн-членів

ЄС свідчать , зокрема , про їх принципову готовність у межах політичних та економічних реалій сприяти зменшенню митних та інших зборів на продукцїю , що експортується з України до ЄС та розширення існуючих квот по групі так званих“чутливих товарів”: сталі , текстилю , ядерних товарів та сільгосппродукції. Ці країни підтримують раціо

    нальне і прагматичне ставлення України до її інтеграції у
    західноєвропейські структури .
    Під час останніх зустрічей і переговорів в Європейсь
    кий Комісії розглядалися хід підготовки до запланового на
    1995 р. в м. Києві засідання Спільного комітету України та

Європейської Комісії , процес ратифікації Угоди про Парт-нерство та Співробітництво і набуття чинності Угодою про

    торгівлю між Україноюта ЄС , проблеми узгодження підходів
    сторін до чорнобильського питання , підвищення ефективнос
    ті програм технічної допомоги по лінії Тасіс , які мають

розглядатись не як самодостатня категорія , а як засіб для досягнення конкретних , в першу чергу - економічних

    цілей .
    Багато зусиль Україна доклала , щоб стати повноправним
    членом РЄ -впливової міжнародної регіональної інституції.

Історична для нашої держави подія відбулася 9 листопада 1995 р. , коли Комітет Міністрів Ради Європи юридично зат

вердив рішення Парламентської Ассамблеї РЄ про вступ України до цієї авторитетної міжнародної організації. Ця

подія стала актом юридичного визнання авторитету України,

її права на входження в усі європейські структури , що створює на континенті нову політичну ситуацію , дає Украї- ні шанс на поглиблення демократичних перетворень .

    Використана література
    Економіка зарубіжних країн ; Київ “Либідь” 1996
    Политическа экономия - словарь; Москва политиздат 1979

“Україна - Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва” ; Київ 1995