Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні

| |Шапталізація. Петиотипізация. Шеєлізація. Застосування|

| |консервантів. Підробка букета. Технологічна |

| |фальсифікація. Приготування штучних вин. |

|Коньяк |Заміна напоєм з невеликим терміном витримки. Заміна |

| |спиртовим настоєм. Підфарбовування коньячного спирту |

| |настоєм з підвищеним вмістом дубильних речовин (дубова|

| |стружка, скорлупа волоських горіхів). |

Виноградні вина відносяться до найбільш фальсифікованих продуктів,

чому найбільше сприяють складність технологічного процесу,

багатофакторність впливу на якість вин, неможливість одержання сировини із

заздалегідь передбачуваним властивостями. Тому винороби за всіх часів

нерідко вдавалися до прийомів, за допомогою яких намагалися "виправити"

окислене та вино, що зіпсувалося, щоб сховати його недоліки і зробити

придатним до вживання. З цією метою до натурального вина додавали цукор,

мед, сполук свинцю, гіпс, глину, молоко. Застосування цих речовин у

виноробстві ще в XIV сторіччі в Німеччині законодавчо визнавалося

фальсифікацією .

У минулому сторіччі фальсифікація виноградного вина набула колосальних

масштабів. Розвиток техніки, розробка нових і удосконалювання традиційних

технологій сприяли насиченню ринку товарами. Ріст конкуренції змушував

виробника прагнути одержувати як можна більш дешеві продукти. Ця задача

зважувалася різними шляхами: або за рахунок здешевлення сировини і

матеріалів (зниження вартості), або шляхом здешевлення виробництва за

рахунок його удосконалювання і підвищення продуктивності праці [27].

Винороби вважають, що з усього того, що вживає людина в їжу і питво,

ніщо, здається, не підробляється настільки часто і різноманітно, як

виноградне вино. Насамперед це обумовлено природою самого продукту.

Класичне визначення вина як продукту шумування чистого виноградного соку

без яких-небудь домішок є далеко неточним. Тільки пройшовши визначені

стадії технологічного циклу виробництв, виноградний сік здобуває якості, що

дозволяють називати його виноградним вином. Розмаїтість сортів виноградного

вина і способів його виробництва обумовлює численні можливості для

фальсифікації цього продукту [42].

До основних видів фальсифікації [33] виноградних вин належать:

- розведення виноградного вина малоцінними продуктами (дешевим плодово-

ягідним вином і ін.) для збільшення його обсягу. Це найбільш розповсюджений

і в той же час самий грубий спосіб фальсифікації, як у виробництві

виноматеріалів, так і в торгівлі. У результаті змінюються інтенсивність

кольору, насиченість букета, зменшується міцність вина. Як правило, такі

вина "виправляють" введенням різних хімічних компонентів (спирту, частіше

неочищеного, сахарину, штучних барвників і ін.).

- галлізація вина. Цей спосіб є різновидом першого, і полягає в тому, що

погані, кислі вина "поліпшуються" додаванням води до встановленого обсягу і

з наступним доведенням міцності і кислотності до визначених меж.

- шапталізація вина. Цей прийом полягає в обробці кислого сусла лужними

реактивами, а також додаванні цукру до чи під час шумування.

- петиотизація вина. Вина виготовлені шляхом настоювання і шумування

цукрового сиропу на вичавках (меззі), що залишилися після відділення

виноградного соку. Це дуже витончений спосіб фальсифікації, тому що букет і

колір натурального виноградного вина зберігаються (а в деяких випадках

навіть поліпшуються), знижується лише вміст винної кислоти і танінів. Однак

відомо, що старі, витримані вина стають більш "тонкими" за рахунок

осадження винного каменю, і в цьому відношенні петиотизоване вино за

міцністю, м'якістю і букету дуже схоже на вино старе.

- шеєлізація чи додавання гліцерину. Цим прийомом користаються для

зменшення кислотності, гіркості, збільшення солодкості виноградних вин, а

також переривання процесу бродіння.

-застосування консервантів (саліцилової кислоти, інших антисептичних

засобів) з метою прискорення технологічного процесу виготовлення. Так,

саліцилова кислота використовується для консервування дешевих, що легко

закисають виноградних вин, а також тих, що минули стадії витримки.

-фарбування виноградного вина. Як правило, застосовується для приховування

інших підробок (наприклад, розведення). Однак відомі випадки

перефарбовування окремих сортів малоцінних білих вин у червоні. Для

фарбування виноградних вин використовуються природні (ягоди бузини,

чорниці, водяний буряковий настій і ін.) і синтетичні (анілінова,

нафталінова, антраценова фарби, індигокармін, фуксин) барвники, багато з

який є не тільки шкідливими, але часом навіть отруйними сполуками (фуксин).

Підробка букету виноградного вина. Так само, як і фарбування, підробка

букету використовується в комплексі з іншими видами фальсифікації. З цією

метою застосовують суміші різних складних ефірів (енантового,

валеріанового, валериано-амілового, масляного й ін.), а також засушені

квіти винограду.

Фальсифікація способу виробництва. За високоякісні видаються вина,

виготовлені з порушенням технологічної схеми, розробленої і затвердженої

для даного найменування виноградного вина. Наприклад:

за сортові видаються вина купажовані;

допускається змішування різних фракцій сусла (високоякісна фракція

змішується з низькосортними пресовими фракціями);

фальсифікується термін витримки виноградного вина (за марочні видаються

вина ординарні).

Часто ці види фальсифікації досить важко розпізнати [26].

Приготування "штучних виноградних вин". Для виробництва таких вин не

потрібно виноградний сік, тому що вони являють собою добре підібрану суміш

компонентів, органолептично сприйнятну як виноградне вино. До складу її

можуть входити вода, дріжджі, цукор, винно-кислий калій, кристалічна винна

і лимонна кислоти, танін, гліцерин, етиловий спирт, енантовый ефір і інші

сполуки в залежності від "рецептури" [33].

Приведені вище дані свідчать: усі види фальсифікації пов'язані з

обманом покупця, тому що за назвою натурального виноградного вина

виробляються і продаються продукти, що не відповідають його якості. В усіх

випадках знижується споживча цінність товару. Чим менше розходження у

властивостях фальсифікованого продукту і його еталона (натурального

виноградного вина), чим більше розходження в їхній цінності, тим,

безумовно, вигідніше (з погляду фальсифікатора) ця підробка. Варто

пам'ятати, що фальсифіковані вина наносять не тільки моральний і

матеріальний збиток, але часом небезпечні для здоров'я споживачів, особливо

при додаванні в кріплені вина технічного спирту.

Для припинення фактів фальсифікації необхідні суворі законодавчі акти,

що регламентують дозволені технологічні прийоми виробництва і припустимі

норми вмісту в продукті ряду шкідливих речовин, а також санкціонують міри

покарання за їхнє порушення. Саме цією необхідністю розуміється поява в

багатьох країнах законів про вино. Рішенню питання про фальсифікацію вина

повинні сприяти створення іспитових станцій і лабораторій для проведення

експертизи вина, розробка нормативних документів і технологічних інструкцій

виробництва. Уведення державного контролю за виробництвом, розробка і

впровадження систем керування якістю цієї продукції на основі стандартів

ІСО серії 9000 - етапи реалізації заходів, спрямованих на захист прав

споживача [9].

Щоб пересічному співвітчизнику розпізнати підробку, необхідно перш за

все при купівлі звернути увагу на зовнішню етикетку [10]. Згідно з чинним

законодавством, маркування виноробної продукції здійснюється таким чином:

на лицевому боці етикетки кожної пляшки виноробної продукції, яка

реалізується через роздрібну торгівельну мережу, в доступній для споживача

формі вказуються:

. назва держави;

. найменування підприємства і його місцезнаходження;

. знак для товарів і послуг;

. назва продукції;

. місткість посуду;

. вміст спирту (% об.);

. вміст цукру (крім сухих вин - % мас.);

. дата розливу;

. назва нормативної документації;

. наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні);

. на лицевий бік етикетки чи контретикетки має бути нанесений штриховий

код.

Термін витримки для марочних вин та позначення „марочне” наводиться на

кольєретці.

На пляшках з колекційними винами наклеюються додаткові ярлики із

зазначенням „Колекційне, додатково витримане в колекції ........років”. На

шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року

урожаю винограду, з якого виготовлено вино.

На етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв

обов”язково має бути напис „Вино контрольованих за походженням назв „ , а

на контретикетках – схематичне зображення території району, де виготовлено

вино, з позначенням виноградних ділянок.

Розлив виноробної продукції здійснюється тільки у передбаченну чинним

законодавством скляну тару, а також у сувенірні та художньо оформлений

посуд із скла чи глазурованої кераміки, упаковку типу „Tetra – Pak”.

Необхідно звертати увагу на якість корка, якщо він при вгвинчуванні

штопора кришиться – це фальсифікат, або виробник не піклується про якість

вина.

Як показує світовий досвід, на сьогодні найефективнішим методом

захисту будь-якої продукції є наклейка з голографічним зображенням.

Голограма здатна захистити продукцію від підробок, тому, що технологія її

захисту і тиражування в декілька раз складніша, ніж технологія

поліграфічного виробництва.

2. Об”єкти та методи досліджень

При написанні дипломної роботи ми проводили аналітичні та

експерементальні дослідження.

Об”єктами аналітичних досліджень стали: ринок виноградних вин в

Україні, зокрема такі його скадові як виробництво, попит, пропозиція,

асортимент. Крім того було зроблено короткий аналіз діяльності гуртово-

роздрібних підприємств, які займаютьтся реалізацією винопродукції.

Асортимент виноградних вин, що реалізуються в торгівельній мережі м. Львова

вивчався шляхом спостереження їх наявності у продажу, безпосередньо в

торгівельних підприємствах.

Експерементальними дослідженнями було встановлено якість наступних

виноградних вин:

. „Каберне” – столове сухе червоне вино, ординарне;

. „Коблево” – столове напівсухе рожеве вино, ординарне;

. „Монастырская изба” – столове напівсухе червоне вино, ординарне;

. „Шардоне” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Аліготе” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Кагор” – кріплене десертне червоне, марочне;

. „Портвейн червоний Кримський” – кріплене напівсухе червоне вино,

марочне;

. „Чорний полковник” – кріплене солодке червоне вино, марочне.

Для визначення якості винограднах вин відбиралися зразки і здійснювався

аналіз їх якості згідно із чинною нормативною документацією.

Відбір проб виноградних вин здійснювався згідно з ГОСТ 14137- 74„Вина,

виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора

проб” [51].

Дослідження якості за органолептичними показниками проводилося в

лабораторії кафедри товарознавства продовольчих товарів Львівської

комерційної академії.

Дослідження проводили використовуючи стандартні та інші лабораторні

методи, що застосовуються для визначення якості напою в технологічній і

науковій практиці.

Дегустаційна оцінка виноградних вин проводиться за десятибальною

системою за такими показниками: прозорості, кольору, букету, смаку,

типовості [50]. Гранична оцінка в балах кожного показника вина наступна:

* прозорість – 0,5

* колір – 0,5

* букет – 3,0

* смак – 5,0

* типовість – 1,0

За відхилення по окремим показникам робиться відповідна знижка від

максимальної оцінки, а сума балів за всіма показниками дає загальну

характеристику дегустаційних властивостей вина (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Балова система оцінки якості виноградних вин

|Категорія якості |Бали |

| |марочні вина |ординарні вина |

|Відмінна |понад 9,3 |понад 8,7 |

|Добра |8,9 – 9,29 |7,8 – 8,64 |

|Задовільна |8,5 – 8,89 |7,4 – 7,79 |

|Низька |8,0 – 8,48 |7,0 – 7,35 |

|Незадовільна |нижче 8,0 |нижче 7,0 |

Дегустацію вин необхідно проводити в чистих, світлих приміщеннях.

Вікна приміщення, де проводиться дегустація повинні виходити на північ.

Бокал для дегустації - ISO glass (бокал міжнародної організації по

стндартам), наповнювати його необхідно на 1/3 місткості, щоб виявити всі

необхідні характеристики вина. Зразки вин повинні мати температуру +16, +18

0. Дегустацію необхідно розпочинати із білих столових вин, потім червоні

столові, далі – десертні, і в кінці – міцні вина.

Спочатку визначають прозорість при проходячому або при боковому

освітлені. Для густозабарвлених вин (портвейн, кагор) ефективним являється

спосіб визначення прозорості в темному приміщенні. Вино характеризується

наступними параметрами: кришталеве з чистим блиском, вино чисте, але без

блиску, вино з аполісценцією, мутне, з наявністю осаду.

Для оцінки кольру вина бокал тримають під кутом на фоні білої бумаги,

при цьому визначається повна відповідність типу і віку вина, невелике або

значне відхилення від норми, брудні тони забарвлення вина.

Визначення букету вина проводиться за допомогою нюхових відчуттів.

Бокал з вином підноситься до носу, можна бокал легко згойднути для

підсилення аромату. Чим гармонійніший, добре розвинений букет, тим вища

якість вина.

Для визначення смаку вина дегустатор ополіскує вином ротову

порожнину, а після ковтка виділяє видох через рот. Високоякісне вино

характеризується гармонійним тонким смаком, що відповідає віку і типу вина.

Вина із стороннім присмаком вважаються неякісними або фальсифікованими.

На основі всіх перерахованих показників якості, визначається

типовість вина, тобто наскільки дане вино відповідає встановленому типу.

Із фізико-хімічних показників при оцінці якості виноградних вин

визначається вміст спирту, цукру, титрованих і летких кислот. Дані

показника нормуються в залежності від типу і найменування вина, і за ними

можна визначити до якої групи і категорії відноситься дослідний зразок

вина.

Мікробіологічним аналізом визначають стан мікрофлори, природу

помутніння і осаду.

3. Дослідницько – аналітична частина

3.1 Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин в Україні

Вирощування виноградної лози та виробництво виноробної продукції

зосереджено в країнах з помірним і субтропічним кліматом, точніше на

території між 30 і 500 північної широти, в яку входят такі країни: США,

Франція, Португалія, Італія, Греція, Туреччина, Алжир, Україна, Молдова,

Угорщина, Іспанія, та на території між 30 і 400 південної широти

(Аргентина, Чилі, ПАР, Австралія). На 15 вказаних країн приходиться

приблизно 70% збору винограду та 90% вигогтовлення виногоридного вина [5].

Виноградарство і виноробство України є пріоритетними галузями

економіки, і покликані забезпечувати потреби населення в специфічних

продуктах харчування, отримуючи за їх експорт валютні кошти [31].

Виноградні вина України займають значне місце на світовому ринку

алкогольних напоїв і виробництво високоякісного вина за останні роки

зростає, що передбачає виликі перспективи даної продукції на майбутнє. Для

України це розвиток економіки, а саме – платежі до бюджету, підтримка і

розвиток виноробної галузі [7]. Своїми багатовіковими традиціями можуть

пишатися виноградарі і винороби Криму, Одещини, Миколаївщини, Закарпаття та

багатьох інших регіонів України (додаток А). Але незважаючи на те, що

Україна має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування винограду,

багаті традиції, високі виробничі потужності і кваліфікований персонал,

активний розвиток ринку вітчизняних виноградних вин ролзпочався лише в

кінці 90-х років [21].

Тенденції виробництва виноградних вин в окремих областях України

сильно відрізняються. Насамперед вони залежать від урожайності винограду,

що залежить від погодніх умов, а також від розміру площ виноградників.

Протягом останньго сторіччя виноробна галузь періодично зазнавала

спустошень, насамперед у роки воєнних лихоліть та антимонопольної кампанії

(1985 рік), за якими неодмінно наставало відновлення. Під впливом

економічних, а епізодично і природніх факторів з”явилась негативна

тенденція скорочення площ насаджень виноградників, зменшення валових зборів

винограду [4].

Однією із причин зменшення виноградників залишається висока

трудомісткість вирощування винограду через низький рівень його механізації,

про це свідчать дані табл.3.1.

Таблиця 3.1

Затрати праці і коштів на 1га сільськогосподарських культур у

господарствах суспільного сектора України

|Сільськогосподарські |Затрати |Врожайність, |Рівень |

|культури | |ц/га |рентабель- |

| | | |ності, % |

| |праці, |коштів, | | |

| |людино-год|грн. на | | |

| |ини на 1га|1га | | |

|Зернові |29,5 |249,47 |22,3 |29,5 |

|Фрукти* |158,8 |394,86 |15,1 |-35,3 |

|Виноград |347,5 |829,62 |21,1 |-13,5 |

|Соняшник |26,1 |204,83 |11,2 |29,9 |

* Без врахування винограду

З даних табл. 3.1 видно, що на 1га вирощування плодоносних

виноградників затрачається 347,5 людино-годин живої праці, що в 11,8 раз

більше ніж на гектар зернових та в 13,8 раз більше порівняно із соняшником.

За останні 17 років внаслідок різкого зменшення площ насаджень

винограду обсяги його переробки скоротились до 164,8тис.т (2000рік), тобто

на 515,2 тис.т порівняно з 1985роком (680 тис.т). Хоча ситуація дещо

стабілізувалась і виробництво виноградного вина за 6 місяців 2001 року

склало 4,7 млн.дал, що на 127% більше, ніж на той же період 2000 року

[18;23], про що свідчать дані рис 3. 1.

[pic]

Рис. 3.1 Виробництво виноградних вин в Україні в 1996 – 2001 роках

З рис.3.1 видно, що з 1996 року відбувалося зменшення ринку

виноградного вина в Україні на 2,4 млн.л, а починаючи з 1998 року

спостерігається збільшення виробництва на 10%, і в 2000 році його об”єм на

ринку досягнув 9,4 млн.л.

Ряд формувань і підприємств зуміли забезпечити зростання виноробної

продукції. Це Інкерманський завод марочних вин, радгосп-завод „Коктебель”

та „Білозерський”, агрокомбінат „Тарасівський”, ВАТ „Чорна перлина” та

„Новоукраїнський” та інші виноробні підприємсва (більше 600 виробників).

Основними джерелами поступлення виноградного вина на ринок України

являється його офіційне (80-90%) та тіньове (25-30%) виробництво, а також

імпорт та контрабанда (рис 3.2) [14;48].

[pic]

Рис. 3.2 Основні джерела поступлення виноградних вин на ринок України

З даних рис. 3.2 можна зробити висновок, що за 1999-2000роки частка

офіційного виробництва зросла на 11%, а частка тіньового виробництва

зменшилась майже на 20%. Спостерігається і зменшення офіційного імпорту (на

10%) та контрабанди (в 2 рази).

Українська виноробна промисловість експортує свою продукцію у 12

країн світу. Основними імпортерами українського вина з 1999 – 2001 роки

залишаються Росія (60%) та Німеччина (30%). [3;22] Але продаж вина помітно

зменшується, про що свідчать дані експорту виноградного вина із України за

2000 рік, подані в табл 3.2.

Таблиця 3.2

Експорт виноградних вин із України в 2000 році

|Назва країн |Кількість, кг/л 100%-ного |Вартість експорту, |

| |спирту |тис.USD |

|Всього |14464024,300/10041756,98 |11878,77 |

|Країни СНД |10995171,900/7907423,550 |6797,74 |

|В тому числі Росія |9240267,800/678788,450 |57034,10 |

|Інщі країи світу |3468852,400/2134333,430 |5081,03 |

|В тому числі Європа |3233146,800/2010372,350 |4729,60 |

|В тому числі |2773981,200/17271168,350 |4198,79 |

|Німеччина | | |

За результатами табл. 3.2 спостерігається експорт виноградних вин з

України в 2000 році вартістю у 11,8 млн.USD, тобто порівняно із 1999 роком

він зменшився на 1,5 млн.USD. Експорт продукції в країни СНД в 2000 році

збільшилисm на 1,1 млн.USD, а в країни дальнього зарубіжжя скоротився на

2,5млн.USD ( в тому числі експорт в Німеччину – на 1,5 млн.USD).

Експорт виноградних вин із України за шість місяців 2001 року в

порівнянні з 2000 роком збільшився майже на 2,3 млн.USD і становить 5,8

млн.USD. Експорт в Росію зріс в 2,5 раз у порівнянні із 2000 роком і за

шість місяців 2001 року склав 4,8 млн.USD [41].

Однією з причин активізації експортерів – загострення конкуренції на

внутрішньому ринку та пошук нових або добре забутих ринків збуту.

Об”єми імпорту виноградних вин в Україну зростають. Традиційними

країнами-імпортерами вина залишаються Молдова і Грузія [3], свідченням чого

являються дані, наведені в табл.3.3.

Таблиця 3.3

Імпорт виноградних вин в Україну в 2000 році

|Назва |Кількість, кг/л 100%-ного |Вартість експорту, |

| |спирту |USD |

|Всього |9468729,250/8980226,68 |9557,39 |

|Країни СНД |7186766,050/6779913,700 |7940,66 |

|В тому числі Грузія |1049795,500/767419,700 |2624,44 |

| |6127223,550/6002747,000 |5289,68 |

|Молдова | | |

|Європа |2275043,200/2194048,480 |1603,09 |

|В тому числі Болгарія|1142679,500/113689,000 |176,00 |

|Франція |354905,370/294553,750 |847,86 |

Як видно з даних табл.3.3 Молдова та Грузія забезпечили 99% імпорту

виноградних вин в Україну, виріс і „французький” сегмент ринку до 847,9

USD. Отже, в 2000 році Україна імпортувала 9 млн.л вина на 9,5 млн.USD, що

на 1,1 млн.USD більше, ніж в 1999 році. В порівняні з 1999 роком імпорт із

Молдови збільшився на 25% , з Грузії – на 41%, а із Франції на 19,3%.

За перше півріччя 2001 року Україна ввезла 9,4млн. л вина на 8,2

млн.USD, що в 2,3 рази більше, ніж за той же період 2000 року. Постачання

вин за шість місяців 2001 року із Молдови та Грузії по відношенню до

аналогічного періоду 2000 року зросли в 2,1 рази, а із Франції – в 3,4 рази

[41].

Частка поставок основних країн-імпортерів виноградного вина в 2001

році на ринку України наведена на рис.3.3.

[pic]Рис.3.3 Імпорт виноградних вин на риноку України, млн. пляшок

Як видно з рис.3.3 найбільшим імпортером виноградних вин в Україну є

Молдова (6-8 млн. пляшок) та Грузія (2млн. пляшок), а французька,

італійська та американська продукція (0,73млн. пляшок) і залишається

занадто дорогою для українського покупця (30 – 200грн. за 0,7л).

В Україні настав сприятливий період для створення єдиної системи

державного вреголювання алкогольно-тютюнового ринку. Так, Верховною Радою

України було прийнято Постанову про односоткові відрахування від реалізації

спиртних напоїв на підтримку садівництва і виноградарства. Ці кошти

спрямовуються на розвиток і розширення українських розсадницьких

господарств. Наприкінці 2000 року вже було отримано 15млн.грн, а в

загальному передбачається близько 60млн.грн в рік [30].

Українські підприємсва в 2000 році запрацювали більш ефективно,

порівняно із 1998 роком. Цьому значною мірою спияло те, що в 1999 році були

зменшені ставки акцизного збору на тихі, грайливі вина та на коньяки, що

значно позначилось на о”бємах виробництва та реалізації даної продукції.

Переробка винограду підприємствами Державного департаменту продовольства

України в 2000 році склала 318,5тис.грн, що на 85% перевищує рівень

минулого року, а саме – 133тис.т, що складає 42% їхнього виробництва [32].

Найбільшого приросту виноградного вина досягла агрофірма „Золота

балка”, яка в 2000 році виробила 121тис.дал, тобто на 20% більше, ніж 1999

року. Добрих результатів досягли також Інкерманський завод марочних вин та

ЗАТ „Бахчисарайського” винзаводу, де випуск продукції збільшився

віждповідно на 12 і 18%. За рахунок покращення об”ємів виробництва та

обсягів реалізації додаткові надходження до Державного бюджету значно

зросли [4;31], про що свідчать дані табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Надходження в бюджет України акцизного збору від виробництва та реалізації

виноградних вин

|Область |Надходження , тис.грн |Відношення 2000р. |

| | |до 1999 р. в % |

| |1999 рік |2000 рік | |

|АР Крим |15988,38 |11268,00 |в 1,4 |

|Одеська |17198,94 |13357,25 |в 1,3 |

|Закарпатська |1833,87 |1990,82 |92,1 |

|Донецька |9116,34 |8827,47 |в 3,3 |

|Миколаївська |4166,41 |4428,56 |94,1 |

|Вінницька |769,48 |819,02 |94,0 |

|Київська |670,66 |194,77 |в 3,4 |

|Львівська |903,85 |850,98 |в 1,1 |

Дані табл.3.4 показують, що за рахунок покращення об”ємів виробництва

та обсягів реалізації в АР Крим та інших семи областях України державний

бюджет поповнився на 50 млн. грн, а порівняно із 1999 роком в 2000 році він

збільшився в 1,2 рази. Найбільше акцизного збору надійшло від АР Крим (15,2

млн.грн) та Миколаївської, Донецької і Одеської областей. В загальному у

2000 році Україна по усіх областях отримла в бюджет від сплати акцизу на

алкогольну продукцію близько 400 млн.грн. [49].

Вина України - це її світова слава, авторитет, престиж і визнання.

Вони успішно конкурують із прославленими напоми зарубіжних країн, і

займають перші місця на міжнародних виставках вин. Представляти вітчизняну

виноробну продукцію під час роботи Генеральних Асамблей, Конгресів і на

відомих спеціалізованих виставках-конкурсах, а також ознайомлюватись з

високопродуктивними виноградниками і високотехнологічними лініями

підприємств передових виноробних країн світу дає змогу Міжнародна

Організація Винограду та Вина (МОВВ), повноправним членом якої Україна

стала в листопаді 1996 року на 76-й Генеральній Асамблеї в місті Кейптауні

(ПАР). З того часу щороку офіційні делегації виноградарів та виноробів

України беруть активну участь у роботі Міжнародних конгресів і засідань

сесій Генеральних Асамблей країн-членів МОВВ. Нині до складу МОВВ входить

45 країн. На таких форумах постійно проводяться ділові зустрічі з

представниками компаній, що зацікавлені у співробітництві з українськими

виноробними підприємствами. До відома фахівців виноградарсько-виноробної

галузі пропонується аналітична довідка сучасного стану виноградарства і

виноробства в світі [13].

За даними Міжнародної Організації Винограду і Вина, 2000-го року, у

порівнянні з 1999-м роком, в 15 країнах-членах ЄС спостерігається зниження

виробництва виноградного вина. Це пов”язано, головним чином, з

несприятливими погодніми умовами в 1999 році, що відповідно позначилось на

сировинній базі і виробництво виноградного вина в Європейському Союзі

зменшилось до 165млн.гкл, тобто на 6,3% або майже на 11млн.гкл менше, ніж у

1999 році. Хоча з 1997 по 1999 рік воно зросло на 17,7млн.гкл (в 1,2 рази).

В інших країнах світу виробництво вина збільшилось. За даними МОВВ

світове виробництво вина в 2000 році досягло рівня 283,4млн.гкл, вироблено

винограду – 1147тис. т (зросло на 1,9% порівняно з 1999 роком). Особливо

вирізняються США, де у зв”язку з високою врожайністю винограду, виробництво

вина збільшилось з 22 до 24 млн.гкл. Цей приріст багатьма державами –

членами МОВВ трактується як відкриття „нового виноробного світу”. Динаміку

виробництва виноградного вина в світі подано в табл.3.5.

Таблиця 3.5

Світове виробництво виноградного вина, млн.гкл

|Країна |Виробництво, роки |

| |1997 |1998 |1999 |2000 |

|США |22 |20,5 |20,69 |24 |

|Швейцарія |1,05 |1,17 |1,31 |1.29 |

|Румунія |6,69 |5 |6,05 |6,79 |

|Аргентина |13,5 |12,67 |15,89 |12,54 |

|Чілі |4,55 |5,48 |4,81 |5,7 |

|ПАР |8,81 |8,16 |9,14 |8,35 |

|Австралія |6,17 |7,42 |8,51 |8,7 |

|Бразилія |2,32 |2,18 |3,19 |3,7 |

|Уругвай |1,08 |1,13 |1,02 |0,9 |

|Разом |66,17 |63,71 |70,61 |71,97 |

За результатами, поданими в табл.3.5 можна зробити висновок,

що в країнах Південної півкулі спостерігається зростання виробництва вина

за винятком Аргентини (зменшення на 3,4млн.гкл). Так, в Чилі

спостерігається збільшення виноробної продукції на 0,9млн гкл за 1999-2000

роки, в Бразилії – на 0,8млн. гкл. Стабільний та високий рівень виробництва

вина також існує в Австралії – близько 8,7 млн.гкл. Відносно велике

зниження винопродукції відбувається на ринку ПАР, в 2000 році, порівняно з

1999, воно зменшилось на 1млн гкл.

Зважаючи на рівень всесвітнього споживання вина в 2000 році (226-

228млн. гкл), отримаємо картину різниці між виробництвом і споживанням, що

показано в табл.3.6

Таблиця 3.6

Виробництво і споживання виноградних вин в світі

в 1997 – 2000 роках

| |1997 |1998 |1999 рік|2000 рік |

| |рік |рік | | |

| | | | |Очікуваний |Очікуваний |

| | | | |мінімум |максимум |

|Виробництво |261,5 |258,7 |238,4 |264,8 |280,1 |

|Споживання |219,9 |222,7 |225,9 |228 |226 |

|Різниця |41,6 |36 |57,5 |36,8 |54,1 |

|„виробництво – | | | | | |

|споживання” | | | | | |

З даних табл.3.6 видно, що, як і в попередні роки потреби ринку у

виноградному вині задовільняються повністю. Щорічні незатребувані залишки –

від 36 до 55 млн.гкл. Згідно із статистичними даними, кожен француз

споживає в рік 126 л вина, а італієць – 140 л. Набагато менше споживає наш

пересічний співвітчизник – 16 л вина, і то не завжди найвищої якості

[18;32].

Отже, виноградне вино відіграє важливу роль в міжнародній торгівлі.

До недавнього часу лише деякі люди в нашій країні не могли оцінити

високоякісні іноземні вина. Сьгодні ж багато марок французьких, німецьких,

молдавських, грузинських, рідше іспанських, американських, австралійських

та інших країн широко пропонується споживачам в торговельній мережі всіх

областей України. Крім того, попит на дорогу високоякісну продукцію в світі

з кожним роком зростає.

3.2 Товарознавчі аспекти формування асортименту виноградних вин в Україні

На формування асортименту виноградних вин впливають такі основні

фактори, як сорт винограду, місце його вирощування та технологія

виготовлення напою [28].

Якість виноградного вина залежить в основному від сортів винограду, що

переробляється, клімату даної місцевості, агротехніки і часу збору. В світі

нараховується більше 4000 сортів виноградної лози. Більшість сортів

винограду придатні для виготовлення з них вина, але краще готувати вино з

винних сортів, що мають соковиту м'якоть і накопичують велику кількість

цукру (додаток Б).

Усі виноробні підприємства України, як і саме виноробство, можна умовн

позділити на дві категорії:

. виноробство традиційних виноробних районів;

. виноробство регіонів, де виноград не є традиційно

сільськогосподарською культурою (тобто на постачальницькій

сировині).

Місцевість вирощування виноградної лози також відображається на якості

вина. Виноград одного і того ж сорту, вирощений в різних кліматичних умовах

і грунтах має різний хімічний склад, і при виготовлені виноматеріалів чи

готового вина з нього, в значній мірі відобразиться на органолептичних,

смаковах та фізико - хімічних показниках якості [5].

Хоча виноград теоретично може виростати на більшій частині території

України, за винятком крайніх північних і високогірних Карпатських районів

(вся 52-я паралель, що проходить трохи північніше Києва вважається в Європі

північною границею виноградарства), реально промислове виноградарство в

Україні розвинуто тільки в Автономній Республіці Крим, Одеській,

Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і Закарпатській областях. Саме в

цих регіонах розташовані господарства, основною спеціалізацією яких є

вирощування винограду та ваготовлення з нього виноградних вина. Першість по

валовим зборам винограду «винних сортів» тримає Одеська область — на частку

якої приходиться до половини загальноукраїнського виробництва

виноматеріалів [2].

В даний час виноградарство і виноробство України одержало найбільший

розвиток в Криму, хоча загальна площа виноградників скоротилася з 82 тис.га

в 1984 році до 44 тис.га в 1998 році. За своїми природніми умовами Крим

дуже різноманітний. На підставі вивчення грунтово-кліматичних факторів

Кримської області Всесоюзним науково-дослідним інститутом виноробства і

виноградарства "Магарач" розроблене виноградарсько-виноробне районування

Криму, відповідно до якого Кримська область розділена на 13 природних

районів. З цього числа тільки один район - високогірний - непридатний для

вирощування винограду. В залежності від грунтово-кліматичних особливостей

того чи іншого району визначена виробнича спеціалізація його і виділені для

широкого промислового використання сорти винограду, що дають найбільший

економічний ефект у цих умовах [17].

Різноманітні сприятливі природні умови різних районів Криму дозволяють

створювати оригінальні вина високої якості самого різного типу.

Для виноградарства і виноробства десертного напрямку найбільш

сприятливий Південний берег Криму відгороджений від іншої частини

півострова горами і субтропічний клімат. Тут у прославленому винкомбінаті

"Массандра" створюються чудові мускати, Пино грі, токайські, і також міцні

вина типу портвейну, мадери, хересу. Особливо виділяються:

. мускат білий "Червоного Каменя" – вино десертне лікерне марочне,

біле; алкоголь – 13%, концентрація цукру – 23г/ 100см3 (має 2

кубки Гран-прі)

. токай „Южнобережный” – вино десертне марочне, біле; алкоголь –

16%, концентрація цукру – 20 г/ 100см3

. Піно-грі „Массандра” – вино десертне марочне, біле; алкоголь –

16%, концентрація цукру – 16 г/ 100см3

. кокур десертний Сурож - вино десертне марочне, біле; алкоголь –

16%, концентрація цукру – 16 г/ 100см3

. кагор „Южнобережний” - вино десертне марочне, червоне; алкоголь

– 16%, концентрація цукру – 18 г/ 100см3

. портвейн червоний "Ливадия" - вино міцне марочне, червоне;

алкоголь – 18,5%, концентрація цукру – 8 г/ 100см3

. херес "Массандра" - вино міцне марочне, біле; алкоголь – 19,5%,

концентрація цукру – 2,5 г/ 100см3

. мадера "Массандра - вино міцне марочне, біле; алкоголь – 19,5%,

концентрація цукру – 3 г/ 100см3

У гірничо-приморських долинах Криму вирощують виноград Кокур, з якого

готують вино кокур десертний "Сурож".

У сонячній долині (східний мікрорайон Криму) з місцевих сортів

винограду Эким кара, Кефесия, Сары пандас і інших створюють самобутні

десертні марочні вина "Сонячна долина" , "Чорний доктор" заводу-радгоспу

„Сонячна Долина”, а також міцні солодкі марочні вина „Чорний полковник”,

„Золота Фортуна” та напівсолодкі – мадера „Кримська”.

Передгірні мікрорайони біля Севастополя, де розташувалися винзаводи

комбінату "Золота балка", мають гарні умови для виготовлення марочних білих

столових вин рислінг "Алькадар" і алиготе "Золота балка", витримка яких

здійснюється в підземних штольнях Инкермана [12].

Інкерманський завод марочних вин в Україні являється гордістю

відчизняного виноробства. Асортимент виноградних вин Інкерману – це марочні

та ординарні столові, міцні і десертні вина, серед яких особливими є

наступні:

. Кокур „Качинський” - вино виноградне натуральне сухе ординарне

вищої категорії якості, біле; алкоголь – 10-12%, витримується в

дубових бочках 1 рік;

. Совіньйон „Кримський” - вино виноградне натуральне сухе марочне,

біле; алкоголь – 10-12%, витримується в дубових бочках 2 роки;

. Фетяска „Кримська” - вино виноградне натуральне сухе марочне,

біле; алкоголь – 10-12%, витримується в дубових бочках 2 роки;

. Портвейн червоний „Кримський” – вино міцне напівсухе марочне,

чероне; алкоголь – 17,5%, концентрація цукру – 6-10 г/ 100см3

. „Тайна Херсонеса” – вино десертне слолдке марочне, чероне;

алкоголь – 16%, концентрація цукру – 16 г/ 100см3

Тут виробляють також шампанські виноматеріали для резервуарного і

пляшкового методів готування мускату грайливого і червоного

Севастопольського. В 2001 році до 40-річчя заводу винороби інкерману

створили і запустили у виробництво за сучасною технологією 10 найменувань

нових марок вин – „Жемчужина Інкерману”, „Севастополь”, „Бестардо старий

Крим”, „Рубин Херсонесса” та інші напівсухі винограднгі вина і напівсолодке

Страницы: 1, 2, 3, 4