«Я - концепція» - це динамічна система уявлень людини про себе, яка включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших особливостей; самооцінку та суб'єктивне сприймання зовнішніх факторів, які впливають на особистість.

Центральним компонентом «Я - концепції» є самооцінка. На основі механізму самооцінки розвивається самосвідомість особистості. Тісно зв'язані з «Я - концепцією» рівень домагань, успіх, самоповага. Таким чином, адекватна, позитивна «Я концепція» забезпечує нам психологічний комфорт, самоповагу, адекватне ставлення оточуючих і врешті радість життя, навіть в умовах кризи.

Мета нашої роботи - допомогти сформувати позитивну «Я - концепцію», досягти внутрішньої погодженості особистості, пізнати себе, розвинути позитивні якості характеру, розширити рівень моральності, навчитися адекватно оцінювати свої стосунки з оточуючими, уникати конфліктів та встановлювати добрі стосунки, навчити управляти своїм внутрішнім світом, сформувати позитивний образ власного «Я».

1. Адекватна самооцінка

Центральним компонентом «Я - концепції» є самооцінка особистості. Самооцінка - це та цінність, значущість, якої надає собі індивід загалом та окремим бокам своєї особистості, діяльності, поведінки.

Самооцінка виконує регуляційну і захисну функції, впливає на поведінку, діяльність і розвиток особистості, її стосунки з іншими людьми. Відображаючи рівень задоволення чи незадоволення собою, самооцінка створює основу для сприймання власного успіху чи неуспіху в діяльності, досягнення мети певного рівня, тобто рівня домагань особистості.

Рівень домагань особистості - це прагнення до досягнення мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною. В основі рівня домагань лежить самооцінка (чи своїх можливостей, потенціалу в окремій сфері, чи себе як особистості загалом).

Самооцінки розвиненого індивіда утворюють складну систему, яка включає в себе як загальну самооцінку (вона відображає рівень самоповаги, прийняття чи неприйняття себе), так і часткові самооцінки, що характеризують ставлення до окремих сторін своєї особистості, вчинків.

Самооцінка може мати різний рівень усвідомлення, її характеризують за такими параметрами:

1) за рівнем виділяють високу, середню та низьку самооцінку;

2) за співвіднесенням з реальними успіхами-адекватну та неадекватну (завищену та занижену);

3) за особливостями будови - конфліктну та безконфліктну.

Для розвитку особистості ефективною є досить висока загальна самооцінка, що співвідноситься з адекватними частковими самооцінками різного рівня. Стійка і разом у тим досить гнучка самооцінка, яка за необхідності може змінюватися під впливом нової інформації, набутого досвіду, оцінок інших людей, є оптимальною як для особистісного зростання, так і для продуктивної діяльності. Негативно впливає на них надмірно стійка, ригідна самооцінка, а також надто нестійка, така що змінюється за найменших впливів.

Самооцінка формується на основі оцінок оточуючих, оцінки результатів власної діяльності, а також на основі співвіднесення реального та ідеального уявлення про себе.

Збереження сформованої, звичної самооцінки стає для людини потребою, і порушення її породжує такий само оцінний феномен, як афект неадекватності.

2. Самоповага, як важливий компонент образу «Я»

Формула У. Джемса

Важливим компонентом образу «Я» особистості є самоповага, яка визначає співвідношення справжніх її досягнень і того, на що людина претендує, розраховує. Американський психолог У. Джемс запропонував формулу, за якою в чисельнику представлені реальні досягнення індивіда, у знаменнику - його домагання:

Самоповага= успіх

Домагання

Як бачимо, для збереження самоповаги є два шляхи досягати успіхів в обраних галузях або знижувати рівень домагань.

Карта «Механізми психологічного захисту самоповаги»

Пасивний психологічний захист «Я - образу»

Заперечення Витіснення Проекція Ідентифікація Раціоналізація

Включення Заміщення Ізоляція

Пасивний психологічний захист-це система, яку використовує особистість для усунення психологічного дискомфорту і переживань, що загрожують «Я образу», - та збереження його на рівні, бажаному і можливому за даних обставин. Захисні механізми вступають у дію, коли досягти мети нормальним шляхом неможливо.

Заперечення виявляється в тому, що інформація, яка тривожить і може призвести до конфлікту, не сприймається.

Витіснення - вилучення із свідомості несприятливого мотиву чи неприємної інформації.

Проекція - несвідоме перенесення власних почуттів, бажань і прагнень, на інших.

Ідентифікація - несвідоме перенесення на себе почуттів і якостей, властивих іншій людині і недоступних, але бажаних для себе.

Раціоналізація - псевдо розумне пояснення людиною своїх бажань, вчинків, насправді зумовлене причинами, визнання яких загрожувало б втратою самоповаги.

Включення - переоцінюється значущість чинника, що травмує

Заміщення - це перенесення дії, спрямованої на недоступний об'єкт, на дії з доступним об'єктом.

Ізоляція - відокремлення у свідомості людини чинників, які її травмують.

Вилучення зі свідомості інформації, що свідомо загрожує системі внутрішніх уявлень людини заважає самовдосконаленню та самоповазі.

3. Позитивне мислення як шлях до щастя

Вважають, що особистість досягає самовдосконалення лише шляхом внутрішніх борінь і криз. Проте є й інший погляд. Зокрема, М. Мольц вважає, що кризи можна контролювати: «Ніколи не пізно змінити образ власного «Я», отже почати нове життя» - писав він і як шлях до щастя пропонував виробити позитивне ставлення до самого себе.

Чим вищий відсоток правильних позитивних уявлень людини про себе, тим безпроблемніше її життя. Позицію справжнього щасливця можна сформувати за допомогою позитивного мислення. Сутність його в тому, щоб, одного боку, закріпити позитивний образ власного «Я» під впливом вдалих вчинків, а з іншого - не дати йому зруйнуватись у разі невдач. Справжній оптиміст не сварить себе, навіть коли в чомусь програє, зазнає невдач, а аналізує, шукає помилки і прорахунки. Таким чином, у подальших діях успіхи закріплюються, а невдачі виконують коригуючи функцію. Посилюється координація «Я», що фактично означає особистісне зростання.

Кожна людина сприймає світ через власний, сформований роками фільтр. І далеко не завжди цей фільтр позитивний, радісний. Тому слід уважно, свідомо аналізувати своє світобачення, адекватно реагувати на зміни в навколишньому середовищі та відповідно корегувати своє мислення про себе та оточуючих.

Особливу увагу слід звернути на періоди в житті кожної людини, коли вона проходить так звані «вікові кризи». В цей час переломлюється її світобачення, з'являються вікові новоутворення. Позитивне, адекватне мислення допоможе вам в кожен переломний момент сформувати здорове відношення до проблем, подолати психічну напругу.

Додаток

Методика «Постав собі реальну оцінку»

Продумайте запропоновані твердження, оцінюючи на окремому аркуші в 4-бальній системі своє відношення до них. При цьому бали повинні означати слідуюче: Я думаю про це: дуже часто - 4 бала, часто - 3 бала, іноді - 2 бала, рідко - 1 бал, ніколи - 0 балів.

1. Мені хочеться, щоб мої товариші підбадьорювали мене.

2. Постійно почуваю свою відповідальність по роботі.

3. Я хвилююсь за своє майбутнє.

4. Багато хто мене ненавидить.

5. Я менше ініціативний, чим інші.

6. Я хвилююсь за свій психічний стан.

7. Я боюсь виглядати дурнем.

8. Зовнішній вид інших набагато краще, чим мій.

9. Я боюся виступати з промовою перед незнайомими людьми.

10. Я часто допускаю помилки.

11. Як шкода, що я не вмію говорити як належить з людьми.

12. Як шкода, що мені не вистачає впевненості в собі.

13. Я занадто скромний

14. В моєму житті не має користі.

15. Багато людей неправильної думки про мене.

16. Мені ні з ким поділитися своїми думками.

0- 12 балів - високий рівень - означає, що людина, як правило, не має комплексу неповноцінності, вона правильно реагує на поради інших і рідко сумнівається в своїх діях;

12-22 бали - середній рівень - говорить про те, що людина рідко страждає від комплексу неповноцінності і лише час від часу старається підлаштуватися під думку інших;

22 - 60 балів - низький рівень - сигналізує про те, що людина хворобливо переносить критичні коментарії в свою адресу, старається рахуватися завжди з думкою інших і часто страждає від комплексу неповноцінності.

Висновок

Таким чином, підводячи підсумок всьому вище сказаному, можна зробити висновок, що «Я-концепція» формується під впливом життєвого досвіду людини, насамперед стосунків у родині, проте досить рано вона сама набуває якості активності й починає впливати на інтерпретацію цього досвіду, на мету особистості, систему її очікувань та прогнозів щодо свого майбутнього, на оцінку своїх досягнень і тим самим на її ставлення до самої себе.

Позитивна «Я концепція» забезпечить розвиток гармонійної особистості, яка перебуває в єдності зі світом, людьми і сама з собою.

Позитивна «Я концепція «- це шлях до успіху в особистому житті, на роботі, в навчанні, в бізнесі. Адже тільки внутрішньо погоджена, стійка в поведінці, розвинута особистість може бути успішною у всіх сферах життєдіяльності.

З погляду змісту і характеру уявлень про себе виділяють «Я-минуле», «Я-теперішнє», «Я-майбутнє», а також «Я-динамічне» (як особистість змінюється, якою вона прагне стати), «Я-уявлюване», «Я-маску», «Я-фантастичне» тощо. Розбіжності між «ідеальним Я» та «реальним Я» є джерелом розвитку особистості. Разом з тим суттєві суперечності між ними можуть призвести до внутрішнього конфлікту й негативних переживань. Ось чому ми наголошуємо в нашій роботі на важливості формування адекватної, позитивної «Я - концепції». Яка є важливою умовою вашого благополуччя.

Література

1. Максименко С.Д. Генетична психологія (історична рефлексія проблем розвитку в психології). - М., 2000

2. Проблема здібностей. Відповідальний редактор. В.Н. Мясищев. - М., 1998 р.

3. Теплов Б.М. Проблеми індивідуальних відмінностей. - М., 1961 р.

4. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. - К., 2003 р.

5. Хрестоматія по психології. - М., 1997 р.