p align="left">З ким з ваших однокласників ви, навпаки, не хотіли б сидіти за одною партою? Запишіть імена цих людей у порядку відхилення в правій частині таблиці».

Відповіді учнів на запропоновані питання фіксувалися в бланках відповідей у таблиці. У лівій її частині, під знаком «+» випробувані указували свої вибори, а в правій частині, під знаком «-» - відхилення. Учнем дозволялося зробити по п'ятьох виборів і відхилень.

Після виконання учнями завдання, бланки з відповідями випробуваних оброблялися, і результати заносилися в спеціальну матрицю.

У цієї соціометричній матриці ліворуч по вертикалі і зверху по горизонталі перелічуються прізвища учнів класу за абеткою. У рядках матриці, де зазначені прізвища членів класу, цифрами від 1 до 5 (у порядку переваги) визначеним кольором відзначалися вибори, зроблені кожним учнем. Відповідні цифри проставлялися в клітках перетинання його рядка зі стовпцем, де зазначене прізвище обраного їм однокласника. Точно також, але цифрами іншого кольору відзначалися зроблені відхилення. У тому випадку, якщо вибори або відхилення були взаємними, те відповідний факт відзначався висновком цифр у кружки того ж самого кольору, що характеризував вибори або відхилення.

Крайні праві стовпці і нижні рядки соціометричній матриці є підсумковими. У них вносяться сумарні дані про кількість виборів і відхилень, отриманих і зроблених кожним із членів групи. Число виборів, отриманих кожним учнем, визначалося шляхом підрахунку кількості цифр того кольору, яким відзначалися вибори. Результат записувався в перший нижній рядок соціометричній матриці. Аналогічним образом визначалося і відзначалося в матриці в другій її нижньому рядку число отриманих відхилень.

Переглядаючи нижні рядки заповненої соціометричній матриці, можна визначити неформального лідера (або лідерів) у даній групі. Їм буде той учень, що одержав найбільше число виборів. По кількості ж відхилень можна визначити того, хто викликає стосовно себе найбільші антипатії. На його частку прийдеться найбільше їхнє число.

Автори варіантів соціометричній методики пропонують розділяти членів досліджуваної групи в залежності від числа отриманих ними виборів на п'ять груп. Так, у групу «зірок» вони пропонують уключити найбільш популярних учнів, у яких число отриманих виборів перевищує в два і більш рази середнє число виборів по групі. У число менш популярних дітей - «предпочитает» - входять учні, що одержали кількість виборів, що перевищує середнє значення. Діти, що одержали невелике число виборів, відносяться до групи «зневажаемих», що мають невисокий статус. Учні, що не одержали виборів вважаються «ізольованими», а низькостатусных учнів, що мають тільки відхилення, відносять до групи «відкида».

На другому етапі психолого-педагогічного дослідження нами вивчалися особливості протікання процесу прийому і передачі інформації при спілкуванні між учнями класу, а також місце кожного учня в комунікативній структурі класу. Для цього ми застосовували методику виміру комунікативної дистанції.

Причиною вибору даної методики для використання в нашому дослідженні стали її достатні валидність і надійність. Підставою для вибору послужив також проективний характер методики, що важливо для одержання достовірних даних.

У процесі застосування методики випробуваним пропонувалося оцінити кожного однокласника як партнера по спілкуванню. Як тестовий матеріал використовувалися бланки відповідей з парами крапок, розташованих на відстані 100 мм одна від іншої. Ліва крапка в кожній з пар означала самого випробуваного, права - одного з його однокласників. Відстань між крапками учнем не повідомлялося, і попередньо проградуіровано не було. Випробуваний повинний був оцінити інтенсивність спілкування з кожним однокласником, провівши лінію потрібної йому довжини від однієї крапки до іншої.

Для поділу єдиного комунікативного акта на процеси прийому і передачі інформації випробуваному пропонувалося оцінити кожного партнера по спілкуванню спочатку з погляду комуникатора, а потім - реципієнта.

На початку дослідження випробувані одержали інструкцію: «У житті вам постійно приходиться спілкуватися один з одним, обмінюючи інформацією. При цьому кожний з вас відчуває потребу, як висловитися самому, так і вислухати іншого. Ці потреби виражені неоднаково навіть стосовно тому самому людини, а тим більше до різних людей.

Перед вами пари крапок. Уявіть собі, що в лівій крапці знаходитеся ви самі, а в правої - ваш однокласник, прізвище якого написана поруч із крапкою. Відстань між крапками символізує дистанцію між вами. У вас виникло бажання висловити свою думку, свою точку зору, поділитися якою-небудь інформацією з ним. Наскільки б ви хотіли «підійти», «наблизитися» для цього до нього? Виразите своє бажання у виді відрізка визначеної довжини, провівши лінію від себе до нього. Для цього поставте ручку (олівець) у ліву крапку і зі зручної для вас швидкістю проведіть відрізок прямої лінії убік крапки з прізвищем вашого партнера, вважаючи, що чим довша лінія, тим більше ви зацікавлені в передачі йому інформації».

Після виконання цього завдання випробувані одержували ще одну інструкцію подібного змісту: «Перед вами ті ж дві крапки. Уявіть собі, що ви хотіли б вислухати думку, точку зору вашого однокласника. Наскільки ви хотіли б «підпустити», «наблизити» його до себе? Виразите своє бажання у виді відрізка визначеної довжини, провівши лінію від нього до себе. Для цього поставте ручку (олівець) у праву крапку, де зазначене прізвище вашого однокласника, і, не поспішаючи, проведіть відрізок прямої лінії убік «вашої» крапки, вважаючи, що чим довша лінія, тим більше ви зацікавлені в одержанні інформації від цієї людини.

Повторите цю процедуру для кожного вашого однокласника».

При первинній кількісній обробці відповідей випробуваних вимірялася довжина ліній, проведених учнями від «своїх» крапок до крапок однокласників і від крапок, що символізують однокласників, у протилежному напрямку.

Отримані результати піддавалися обробці за допомогою комп'ютерної версії методики аналізу неформальних комунікацій (АНК). Ця методика дозволяє, з одного боку, з'ясувати внесок у спілкування кожного з партнерів (у першому випадку суб'єкт виступає в якості комуникатора, у другому - реципієнта), з іншого боку - визначити положення (ранг) суб'єкта в групі як партнера по спілкуванню.

На персональному (суб'єктивному) рівні аналізу дана методика дозволяє характеризувати випробуваних по ряду показників. Індекси активності Ra(с) і Ra(г) показують активність випробуваного, виражену безпосередньо самим випробуваним і групою стосовно нього.

Індекси комуникативністи Rк(с) і Rк(г) показують рівень комуникативністи, виражений безпосередньо самим випробуваним і групою стосовно нього.

Індекси розбіжності Км1 і Рп2 показують затребуваність випробуваного групою в якості «комуникатора» (Км1) або «реципієнта» (Рп2).

На межперсональному рівні аналізу випробувані характеризуються індексами активності Ra(м) і комуникативності Rк(с), Rк(о). Індекс Ra(м) показує активність межперсонального зв'язку в групі. Індекси Rк(с), Rк(о) відбивають рівень комуникативності суб'єкта й об'єкта відповідно.

Узагальнений аналіз межперсональних зв'язків дає можливість визначити ролі партнерів у спілкуванні, силу і ступінь задоволення партнерів процесом взаємодії.

Дана методика дозволяє також визначити стан комуникативності групи і виявити суб'єктивні і межперсональні характеристики спілкування, опосередковані статтю й іншими ознаками випробуваних.

На третьому етапі дослідження вироблялася оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей учнів. Для цього використовувалася методика «КОСИЙ - 1», що базується на принципі відображення й оцінки випробуваним деяких особливостей свого поводження в різних ситуаціях і корисна не тільки для діагностики особистісних особливостей випробуваних і проведення профконсультацій, але і для виявлення лідерів, організаторів, що можуть згуртувати колектив.

Простота процедур застосування й обробки, об'єктивність методики також послужили підставами вибору методики «КІС - 1» для використання в дослідженні.

Методика «КОСИЙ - 1» являє собою опросник з 40 питань, відповіді на які можуть бути тільки позитивними і негативними, тобто «так» або «ні». Питання розташовані у визначеному порядку, що визначається психологічними і конструктивними особливостями побудови методики.

Перед початком тестування з застосуванням методики «КІС - 1» випробуваним давалася інструкція для виконання відповідної роботи: «Вам важливо відповісти на всі питання цього тесту. Вільно виражайте свою думку по кожному питанню і відповідайте на них так: якщо ваша відповідь на питання позитивний, то поставте на бланку відповідей напроти номера питання знак «+», якщо ж не згодні, то знак « - ». Майте на увазі, що питання короткі і не можуть містити всіх необхідних подробиць. Уявіть собі типові ситуації і не задумуйтеся над деталями. Не слід затрачати багато часу на обмірковування, відповідайте швидко. Можливо, що на деякі питання вам буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати та відповідь, що ви вважаєте можливим. Коли ви відповідаєте на кожнім з цих питань, звертайте увагу на перші його слова. Ваша відповідь повинна бути точно погоджений з ними. Відповідаючи на питання не намагайтеся зробити свідомо сприятливе враження своїми відповідями».

Відповіді на питання випробувані заносили в спеціальний бланк відповідей, у якому фіксувалися також анкетні дані випробуваного. Для кількісної обробки даних використовувалися дешифратори, у яких проставлена максимальна сума «ідеальних» відповідей, що відбивають яскраво виражені комунікативні й організаторські здібності. При цьому підраховувалася кількість співпадаючих з дешифратором відповідей по кожному з розділів методики. Оцінні коефіцієнти комунікативних (Кк) і організаторських (До) здібностей виражається відношенням кількості співпадаючих відповідей по кожнім виді здібностей до максимально можливого числа збігів:

Отримані показники можуть варіюватися від 0 до 1.

Оцінний коефіцієнт ДО - це первинна кількісна характеристика матеріалів іспиту. Для якісної стандартизації результатів використовується шкала оцінок, у якій кожному діапазонові кількісних показників До відповідає визначена оцінка і рівень розвитку здібностей.

Для комунікативних здібностей, коефіцієнт Кк, величиною від 0,10 до 0,45 свідчить про низький рівень розвитку товариськості; від 0,46 до 0,55 - про рівень розвитку цих здібностей нижче середнього; від 0,56 до 0,65 - про середній рівень розвитку; від 0,66 до 0,75 - про високий рівень і від 0,76 до 1,00 - про дуже високий рівень розвитку здібностей до спілкування.

Для організаторських здібностей, величина коефіцієнта До складає: 0,20 - 0,55 - низький рівень; 0,56 - 0,65 - рівень розвитку нижче середнього; 0,66 - 0,70 середній рівень; 0,71 - 0,8 - високий рівень і 0,81 - 1,00 - дуже високий рівень розвитку організаторських здібностей.

Наступним етапом нашого дослідження була обробка отриманих даних за допомогою методів математичної статистики.

Методами статистичної обробки результатів психодиагностичного дослідження називаються математичні прийоми, формули, способи кількісних розрахунків, за допомогою яких показники, одержувані в ході дослідження, можна узагальнювати, приводити в систему, виявляючи сховані в них закономірності. Мова йде про закономірності статистичного характеру, що існують між досліджуваними в психологічному дослідженні показниками.

Деякі з методів математико-статистичного аналізу дозволяють вірогідно судити про статистичні зв'язки, що існують між кількісними характеристиками явищ, що вивчаються психологами. До такої групи методів відноситься і метод кореляційний аналізу.

Кореляційний аналіз - це комплекс методів статистичного дослідження взаємозалежностей між перемінними, зв'язаними кореляційними відносинами. Кореляційними (лат. соrrеlаtіо - відношення, зв'язок, залежність) вважаються такі відносини між перемінними, при яких виступає переважно нелінійна їхня залежність, тобто значенню будь-який довільно узятої перемінної одного ряду може відповідати деяка кількість значень перемінної іншого ряду, що відхиляються в ту або іншу сторону від середньої.

Метод кореляцій саме і дозволяє виявити наявність і ступінь виразності цього зв'язку.

З огляду на характер отриманих у нашому дослідженні перемінних і відповідно до його мети, ми вирішили використовувати для визначення ступеня залежності між парами перемінних метод рангової кореляції.

Кореляція рангова - метод кореляційного аналізу, що відбиває відносини перемінних, упорядкованих по зростанню їхнього значення.

У практиці одним з найбільше часто застосовуваних рангових мір зв'язку є коефіцієнт рангової кореляції Спирмена. Першим етапом розрахунку коефіцієнтів рангової кореляції є ранжирування рядів перемінних. Процедура ранжирування починається з розташування перемінних по зростанню їхніх значень. Різним значенням привласнюються ранги, що позначаються натуральними числами. Якщо зустрічаються трохи рівних за значенням перемінних, їм привласнюється усереднений ранг.

2.2 Аналіз даних, отриманих у результаті дослідження

Аналіз результатів, отриманих при проведенні даного психолого-педагогічного дослідження, також проводився в кілька етапів:

обробка даних, отриманих при вивченні статусної структури класу за допомогою методики социометричних виборів, і поділ учнів обстеженого класу на підгрупи в залежності від числа отриманих виборів;

аналіз структури неформальних комунікацій групи підлітків із застосуванням комп'ютерної версії методики АНК;

оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей учнів з використанням методики «КІС - 1»;

зіставлення даних, отриманих на попередніх етапах дослідження;

обробка отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики.

Дані, отримані на першому етапі психолого-педагогічного дослідження при вимірі величини статусу учнів, що приймали участь у дослідженні, представлені в таблиці, поміщеної в Додатку 1 дійсної роботи.

Отримані результати представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Кількісний розподіл учнів по статусних шарах за результатами тестування з застосуванням соціометричній методики

Статусний шар	Хлопчики	Девочки	Усього
	Число	%	Число	%	Число	%
“Зірки”	2	8	4	16	6	24
“Предпочитает”	3	12	2	8	5	20
“Зневажаемі”	8	32	5	20	13	52
“Ізольовані”	1	4	0	0	1	4
Усього	14	56	11	44	25	100

Для наочності ми представили дані таблиці 3.1 у виді гистограммы на малюнку 2.1.

З таблиці 2.1 і малюнка 2.1 видно:

у підгрупу «зірки» увійшли 6 чоловік (24% від числа випробуваних), з яких хлопчиків виявилося 2 чоловік (8%), а дівчинок - 4 чоловік (16%);

5 учнів (20%) мають середній по величині статус у класі («предпочитает»), у їхнє число входять 3 хлопчики (12%) і 2 дівчинки (8%);

у групу «зневажаемих» увійшли 13 чоловік (52% від загального числа учнів, що прийняли участь у дослідженні), з яких хлопчики складають 32% від загальної чисельності класу (8 чоловік), дівчинки - 20% (5 чоловік);

не получили жодного позитивного вибору - «ізольованим» - виявився 1 хлопчик (4% від загального числа дітей).

Таким чином, можна зробити висновок, що велика частина дітей попадає в підгрупу «зневажаемих», що мають невисокий статус серед однолітків. Значно менше виявилося дітей, що займають у класі положення неформальних лідерів і учнів із середнім статусом серед однолітків. Підлітків, що мали б дуже низький статус серед однолітків («відкида»), виявлено не було.

Другим етапом нашого психолого-педагогічного дослідження було вивчення структури неформальних комунікацій з використанням методики виміру комунікативної дистанції і методики АНК. Отримані дані приводяться в Додатку 2.

На наступному етапі аналізу результатів дослідження нами проводилася оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей у випробуваних. Результати відповідей учнів на питання методики «КІС - 1» поміщені в зведеній таблиці в Додатки 3 дані роботи.

Кількісний розподіл учнів у залежності від рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей приводиться в таблицях 2.2 і 2.3: таблиця 2.2 відбиває розподіл підлітків за рівнем розвитку комунікативних здібностей, таблиця 2.3 - організаторських.

Таблиця 2.2. Процентний розподіл випробуваних у залежності від рівня розвитку в них комунікативних здібностей за результатами методики «КІС - 1»

Рівень розвитку	Оцінка	Кількісний розподіл
		Хлопчиків	Дівчат	Всього
		Число	%	Число	%	Число	%
Дуже високий	5	7	28	10	40	17	68
Високий	4	4	16	0	0	4	16
Середній	3	1	4	1	4	2	8
Нижче середнього	2	2	8	0	0	2	8
Усього випробуваних	14	56	11	44	25	100

У залежності від оцінки, отриманої в результаті тестування, випробувані були розділені нами на 4 підгрупи: діти з дуже високим рівнем розвитку комунікативних здібностей (отримавші оцінку «5»), з високим рівнем розвитку здібностей (оцінка «4»), із середнім рівнем розвитку (оцінка «3») і діти з рівнем розвитку комунікативних здібностей нижче середнього (оцінка «2»).

З таблиці 2.2 і малюнка 2.2 видно, що:

підлітки, що мають дуже високий рівень розвитку комунікативних здібностей, склали 68% від загального числа учнів (17 чоловік), з них: 7 хлопчиків (28%) і 10 дівчинок (40%);

учнів, що одержали оцінку «4» (високий рівень розвитку комунікативних здібностей) виявилося, як видно з таблиці, 4 чоловік (16%) - усі вони хлопчики;

середній рівень розвитку комунікативних здібностей мають 2 учнів (8%) - 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);

двоє хлопчиків (8%) мають рівень розвитку комунікативних здібностей нижче середнього.

З таблиці видно, що більшість випробуваних (68%) мають дуже високий рівень розвитку і лише 32% - більш низькі рівні розвитку комунікативних здібностей.

Таблиця 2.3. Процентний розподіл випробуваних по показниках розвитку організаторських здібностей відповідно до даних тестування з використанням методики «КІС - 1»

Рівень розвитку	Оцінка	Кількісний розподіл
		Хлопчиків	Дівчат	Всього
		Число	%	Число	%	Число	%
Дуже високий	5	1	4	3	12	4	16
Високий	4	4	16	7	28	11	44
Середній	3	3	12	1	4	4	16
Нижче середнього	2	5	20	0	0	5	20
Низький	1	1	4	0	0	1	4
Усього випробуваних	14	56	11	44	25	100

Як випливає з таблиці 2.3 і малюнка 2.3, на підставі отриманих даних учні за рівнем розвитку організаторських здібностей були також розділені на кілька підгруп:

· у підгрупу з дуже високим рівнем розвитку організаторських здібностей увійшли діти, що одержали за результатами відповідей на питання методики оцінку «5»; таких виявилося 4 чоловік (16% від загального числа учнів), з них 1 хлопчик (4%) і 3 дівчинки (12%);

· школярі, що одержали оцінку «4», склали підгрупу дітей з високим рівнем розвитку організаторських здібностей - них виявилося 2 чоловік (8%), серед них 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);

· підлітків, що мають середній рівень розвитку організаторських здібностей (отримавших оцінку «3»), було виявлено більше всього - 13 чоловік (52%), з них 6 хлопчиків (24%) і 7 дівчинок (28%);

· майже чверть випробуваних (24%) мають низький і дуже низький рівні розвитку організаторських здібностей, причому всі ці учні чоловічої статі;

· низький рівень розвитку організаторських здібностей мають 4 хлопчика (16% від загального числа дітей), а дуже низький 2 хлопчика (8%).

Для наочності ми представили дані, приведені в таблиці 2.3 у виді гістограми на малюнку 2.3.

Четвертим етапом нашого дослідження стало зіставлення даних про величину статусу підлітків у навчальній групі з результатами методик АНК і «КІС - 1».

При порівнянні зведень, отриманих з використанням соціометричній методики, з показниками основних індексів, отриманими учнями за результатами виконання ними завдань методики АНК, були отримані дані, що приведені в таблицях 2.4 і 2.5.

У таблиці 2.4 представлені результати зіставлення величини статусу учнів з показниками суб'єктивної активності випробуваного стосовно групи (Ra(c)) і групи стосовно нього (Ra(г)), а також з показниками рівня комуникативності, вираженого безпосередньо самим випробуваним (Rк(c))і групою стосовно нього (Rк(г)).

Таблиця 2.4. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій

Статусний шар	Індекси
	Ra(г)	Ra(c)	Rk(г)	Rk(c)
	величина показника
	вище середньо-групового	Нижче середньо-групового	Вище середньо-групового	нижче середньо-групового	вище середньо-групового	нижче середньо-групового	выще середньо-групового	нижче середньо-групового
	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%
“Зірки”	6	24	0	0	3	12	3	12	0	0	6	24	6	24	0	0
“Предпочитает”	5	20	0	0	4	16	1	4	0	0	5	20	4	16	1	4
“Зневажаемі”	1	4	12	48	4	16	9	36	0	0	13	52	11	44	2	8
“Ізольовані”	0	0	1	4	1	4	0	0	0	0	1	4	1	4	0	0
Усього	12	48	13	52	12	48	13	52	0	0	25	100	22	88	3	12

Дані з таблиці 2.4, отримані при зіставленні, дозволяють зробити наступний висновок:

чим вище статус що учиться, тим вище рівень активності, що виявляє при спілкуванні група стосовно підлітка;

рівень суб'єктивної комунікативної активності підлітків не має істотного значення, тому що найбільша кількість як індексів, значення яких вище середньо-групового рівня, так і індексів зі значеннями нижче середньо-групових, мають учні із середніми показниками величини статусу серед однолітків;

індекс комуникативності групи також не дозволяє вважати його показником величини статусу підлітків, тому що значення індексу вище середньо-групового не має жоден учень, а більш половини значень нижче середньо-групового рівня одержали учні з невисоким статусом у навчальній групі;

визначити ж, чи відбиває значення індексу суб'єктивної комуникативності величину статусу суб'єкта в групі однолітків, важко - всі учні, що займають у групі положення неформальних лідерів («зірки») мають значення показника комуникативності вище середньо-групового рівня, як і більшість учнів з високим статусом, однак і майже всі підлітки з невисоким статусом.

Таблиця 2.5. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій

Статусний шар	Індекси
	Км1	Рп1	Кн
	Величина показника
	вище середньо-групового	нижче середньо-групового	вище середньо-групового	нижче середньо-групового	выще середньо-групового	нижче середньо-групового
	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%
“Зірки”	1	4	5	20	6	24	0	0	5	20	1	4
“Предпочитает”	3	12	2	8	5	20	0	0	1	4	4	16
“Зневажаемі”	13	52	0	0	7	28	6	24	6	24	7	28
“Ізольовані”	1	4	0	0	0	0	1	4	1	4	0	0
Усього	18	72	7	28	18	72	7	28	13	52	12	48

Результати порівняльного аналізу, представлені в таблиці 2.5, дають нам можливість укласти:

велика частина учнів з дуже високим (неформальні лідери) і середнім статусом у навчальній групі мають значення показника комуникативності нижче середньо-групового рівня, у той час як у підлітків з невисоким і низьким статусом серед однолітків цей показник має значення вище середньо-групового рівня;

аналіз значень індексу, що відбиває затребуваність випробуваного як реципієнта в процесі спілкування, показує, що у всіх учнів, що мають дуже високий («зірки») і середній («предпочитает») статус серед однолітків, величина даного індексу вище середньо-групових значень, а всі підлітки з невисоким статусом у навчальній групі розділилися на дві нерівні частини, причому велика - зі значеннями індексу затребуваності як реципієнта нижче середньо-групових; учень з низьким статусом у групі також має значення даного індексу нижче середнього по групі;

значення коефіцієнта напруженості комунікацій не дозволяють зробити однозначного висновку про його зв'язок зі статусом підлітка в навчальній групі: майже всі учні (5 з 6), що займають у навчальній групі положення неформальних лідерів, мають значення коефіцієнта вище середньо-групових; у той же час, у більшості учнів з більш низьким статусом серед однокласників величина цього індексу нижче середньо-групового рівня; і, хоча більше половини підлітків з невисоким статусом (7 з 13) також одержали значення індексу нижче середньо-групових, учень з низьким статусом у навчальній групі має значення коефіцієнта напруженості комунікацій вище середньо-групового рівня.

Дані, що були отримані нами при порівняльному аналізі величини статусу учнів, що приймали участь у дослідженні, і рівня розвитку в них комунікативних здібностей приводяться в таблиці 2.5.

Дані, приведені в таблиці 2.5, показують, що учні обстеженого класу в основному (84% від загального числа випробуваних) мають дуже високий і високий рівні розвитку комунікативних здібностей, незалежно від величини статусу в навчальній групі. Підлітки з таким рівнем розвитку комунікативних здібностей характеризуються тим, що вони відчувають потребу в комунікативній діяльності й активно прагнуть до неї. Вони швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомств, невимушено поводяться в новому колективі; можуть внести пожвавлення в незнайому компанію.

Таблиця 2.5 Зіставлення даних про величину статусу учнів зі зведеннями про рівень розвитку в них комунікативних здібностей

Статусний шар	Рівень розвитку комунікативних здібностей
	Дуже високий	Високий	Середній	Нижче середнього	Усього
	Чис-ло	%	Чис-ло	%	Чис-ло	%	Чис-ло	%	Чис-ло	%
“Зірки”	4	16	2	8	0	0	0	0	6	24
“Предпочитает”	2	8	1	4	1	4	1	4	5	20
“Зневажаемі”	10	40	1	4	1	4	1	4	13	52
“Ізольовані”	1	4	0	0	0	0	0	0	1	4
Усього	17	68	4	16	2	8	2	8	25	100

Результати зіставлення статусу підлітків у групі однолітків з рівнем розвитку в них організаторських здібностей приведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Зіставлення величини статусу підлітків у навчальній групі з рівнем розвитку в них організаторських здібностей

Статусний шар	Рівень розвитку організаторських здібностей
	Дуже високий	Високий	Середній	Нижче середнього	Низкий	Усього
	Чис-ло	%	Чис-ло	%	Чис-ло	%	Чис-ло	%	Чис-ло	%	Чис-ло	%
“Зірки”	1	4	1	4	3	12	0	0	1	4	6	24
“Предпочитает”	1	4	0	0	3	12	1	4	0	0	5	20
“Зневажаемі”	2	8	1	4	7	28	2	8	1	4	13	52
“Ізольовані”	0	0	0	0	0	0	1	4	0	0	1	4
Усього	4	16	2	8	13	52	4	16	2	8	25	100

З таблиці 2.6 видно, що найбільша питома вага в обстеженому класі мають учні із середнім рівнем розвитку організаторських здібностей, причому в кожній статусній підгрупі частка таких учнів складає не менш половини чисельності підгрупи (крім єдиної дитини з низьким статусом у навчальній групі - він має рівень розвитку організаторських здібностей нижче середнього). Такі підлітки прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, здатні при необхідності обстояти свою думку, схильні планувати свою роботу.

Для математичної перевірки статистичної значимості виявлених закономірностей нами використовувалася методика кореляційного аналізу. Отримані нами результати представлені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Значення коефіцієнтів рангової кореляції між показниками, що вивчалися в дослідженні

Коефіцієнт кореляції	Показники, отримані в дослідженні
	Ra(r)	Ra(c)	Rk(r)	Rk(c)	Kм1	Рп1	Кн	КС	ОС
Статус підлітка в навчальній групі	0,89	0,28	0,78	0,04	-0,78	0,83	0,1	0,12	0,22

Дані, приведені в таблиці 2.7 дозволяють зробити наступні висновки:

існує сильно виражений кореляційний зв'язок між статусом учня в групі однолітків і активністю групи стосовно випробуваного (Ra(г));

коефіцієнт рангової кореляції свідчить про незначну кореляційну залежність між показниками величини статусу підлітків у навчальній групі і комунікативній активності учнів стосовно групи Ra(с);

також про значну по силі зв'язку говорить коефіцієнт кореляції положення випробуваних у навчальній групі з рівнем комуникативності, вираженого групою стосовно нього (Rк(г));

практично цілком відсутня зв'язок між рангом підлітка в групі однолітків і рівнем його суб'єктивної комунікативної активності (Rк(с));

існує значно виражена зворотна кореляційна залежність між статусом випробуваного й індексом, що відбиває його затребуваність групою в якості «комуникатора» (Км1);

цей факт до деякої міри теоретично підтверджується наявністю сильного кореляційного зв'язку статусу випробуваного і його затребуваності групою як «реципієнта» у процесі спілкування (Рп1);

майже відсутня кореляційна залежність між ступенем задоволеності випробуваного процесом спілкування в групі (Кн) і його положенням у системі неформальних міжособистісних відносин у групі;

коефіцієнт кореляції рангів Спирмена, рівний 0,12 говорить про малу по силі зв'язку положення учня в навчальній групі і рівнем розвитку його комунікативних здібностей;

останній з коефіцієнтів кореляційного зв'язку склав 0,22 і говорить про слабкий вплив рівня розвитку організаторських здібностей підлітка на його статус серед однолітків.

ВИСНОВОК

Матеріали дійсного психолого-педагогічного дослідження дозволяють нам зробити наступні висновки про психологічні особливості неформальних лідерів у групах дітей середнього шкільного віку.

З 6 виявлених у групі підлітків, що мають дуже високий статус серед однолітків (неофіційні лідери) 4 дівчинки мають найбільш високі в групі показники комунікативної активності групи стосовно них і ступеня задоволеності ними групи як «реципієнти». Причому в трьох дівчинок-лідерів кількість зв'язків, у яких лідери виступають у ролі комуникаторів, вище того ж показника в хлопчиків, а в однієї - ідентичний. Що, імовірно, порозумівається більшої комуникативністю дівчинок у цьому віці.

Необхідно відзначити, що у всіх лідерів спостерігається найбільша кількість міжперсональних зв'язків, у яких вони задовольняють групу як комуникатори, і значно більше.

Відношення групи однолітків до підлітків, що займають положення неформальних лідерів, характеризується підвищеною активністю групи в процесі спілкування стосовно високостатусним її членів.

Рівень комуникативності, що виявляється учасниками групи стосовно неофіційних лідерів, значно вище середньо-групового рівня.

Установлено, що підлітки, що займають у навчальній групі положення неформального лідера, у спілкуванні виступають у якості «реципієнта».

У той же час, учні, що виступають у процесі спілкування як «комуникатори», не мають високого статусу в навчальній групі, про що говорить назад пропорційна залежність між зазначеними показниками.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У ході організації навчально-виховного процесу в даному класі доцільно враховувати індивідуально-психологічні особливості кожного учня.

2. З огляду на функціональні можливості лідерів і інших членів групи, розробити комплекс заходів і процедур, спрямованих на розвиток у підлітків оперативної спостережливості, уваги й уяви. Необхідно організовувати проведення різних корекційно-розвиваючих ігор, спрямованих на підвищення рівня емпатийністи.

3. Особливу позитивну роль у формуванні позитивних міжособистісних відносин грає спільна колективна діяльність, виконуючи яку кожен підліток буде змушений пристосовуватися до індивідуальних особливостей і дій інших людей, вибирати для підлітка як партнерів для спілкування і спільної діяльності однокласників, що істотно відрізняються від нього і вимагають різного міжособистісного поводження, поступово ускладнювати задачі, що підліткам необхідно вирішувати в спілкуванні і взаємодії з навколишніми.

4. Тому що підвищене значення для підлітків у цьому віці здобувають відносини з однолітками, то викладачам необхідно використовувати відносини в навчально-виховних цілях, зокрема для стимулювання психічного розвитку підлітка через публічне схвалення в присутності товаришів його вчинків і досягнень, через інші ситуації і дії, що торкаються соціальний престиж підлітка.

5. Необхідно навчити підлітків, особливо лідерів, створювати в групі емоційно сприятливі особисті взаємини, розташовувати до себе людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Андрєєв А.Н., Мдивани М.О., Рыжонкин Ю.Я. Методика виміру комунікативної дистанції // «Питання психології». - 1987. - №1.

Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М.: 1998.

Антипина Г.С. Вивчення малих груп у соціології і соціальній психології. - Л.: 1967.

Божович Л.И. Особистість і її формування в дитячому віці. - М.: 1968.

Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник по психодиагностике. - Спб.: 1999.

Васильків В.М., Василькова О.І. Особливості психолого-педагогічної роботи з «важкими» підлітками. - Донецьк: 1998.

Василькова О.І. Психолого-педагогічні питання неформального лідерства в навчальній групі ПТУ // «Педагогіка і психологія». - 1999. - №2.

Дьяченко М.А., Кандыбович Л.М. Словник-довідник по психології. - Мінськ: 1998.

Захарова А.В. Спілкування з однолітками як фактор становлення морально-етичної дорослості підлітка. - У сб.: Соціально-психологічні проблеми взаємин у групах учнів і робочої молоді. - Мінськ: 1970.

Коломинский Я.Л. Психологія взаємин у малій групі. - Мінськ: 1976.

Коломинский Я.Л. Психологія дитячого колективу. - Мінськ: 1984.

Кричевский Р.Л. Детермінанти рольової диференціації лідерства в малих групах // «Питання психології». - 1977. - №1.

Кричевский Р.Л. Сучасні тенденції в дослідженні лідерства в американській соціальній психології // «Питання психології». - 1977. - №6.

Кричевский Р.Л. Якщо ви - керівник... - М.: 1998.

Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психологія малих груп. - М.: 1991.

Кричевский Р.Л., Рыжак М.М. Психологія керівництва і лідерства в спортивних колективах. - М.: 1985.

Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.1. Загальні основи психології. - М.: 1997.

Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.3. Психодиагностика. - М.: 1998.

Парыгин Б.Д. Основи соціально-психологічної теорії. - М.: 1971.

Петровский А.В. Особистість. Діяльність. Колектив. - М.: 1982.

Петровский А.В., Шпалинский В.В. Соціальна психологія колективу. - М.: 1978.

Профконсультационная робота зі старшокласниками / Під ред. Б.А.Федоришина. - Київ: 1980.

Робер М.А., Тильман Ф. Психологія індивіда і групи. - М.: 1988.

Рогів Е.И. Загальна психологія. - М.: 1998.

Соціальна психологія. / Під ред. А.В. Петровского. - М.: 1987.

Уманський Л.И. Організаторська діяльність школярів. - М.: 1984.

Хроменок В.Г. Відносини в учнівському колективі і розвиток вольових якостей школярів. - У сб.: Учений. зап. Рязанського педінституту, т.59, 1968.

Ценципер А.Б. Досвід дослідження залежності положення учня в колективі від його індивідуальних особливостей. - У сб.: Деякі питання удосконалювання процесу навчання і виховання. - Мінськ: 1970.

Шпалинский В.В., Распопов И.В. Психолого-педагогічні основи вивчення особистості і колективу. - Дніпропетровськ: 1991.

Эльконин Д.Б. Дитячі колективи // Підручник педології для педтехнікумів. Ч.2. - М.; Л.: 1931.

Додаток 1

Зведена таблиця результатів психодиагностичного тестування з використанням методики «Соціометрія»

Прізвища	Число отриманих виборів	Число взаемних выборів	Статусний шар
	« + »	« - »	« + »	« - »
1. В- ч Т.	9	0	4	0	«зірки»
2. В-ва И.	11	0	4	0	«зірки»
3. Г-ій В.	9	1	3	0	«зірки»
4. До А.	1	7	0	1	«зневажаемі»
5. К-ев И.	1	7	1	2	«зневажаемі»
6. К-а С.	1	11	1	3	«зневажаемі»
7. К-ч Т.	7	2	4	1	«предпочитает»
8. Л-ва А.	3	8	3	2	«зневажаемі»
9. Н-да Н.	6	1	2	1	«предпочитает»
10.Н-ко В.	8	0	2	0	«предпочитает»
11.О-н А.	9	0	3	0	«зірки»
12.П-ко А.	7	2	2	2	«предпочитает»
13.П-ва Е.	12	0	5	0	«зірки»
14.П-в С.	1	11	0	4	«зневажаемі»
15.П-ко Ю.	0	9	0	1	«ізольовані»
16.Р-ва А.	2	3	1	1	«зневажаемі»
17.У Д.	3	4	0	2	«зневажаемі»
18.С-ла О.	5	3	1	0	«предпочитает»
19.С-н Т.	2	11	1	2	«зневажаемі»
20.До Н.	2	15	0	3	«зневажаемі»
21.До Е.	4	1	3	1	«зневажаемі»
22.С-ов А.	2	13	2	3	«зневажаемі»
23.Т-ко Н.	1	7	1	0	«зневажаемі»
24 Х-а А.	17	0	3	0	«зірки»
25.Х-ко М.	2	9	0	3	«зневажаемі»

Додаток 2

Зведена таблиця результатів обстеження з застосуванням методики виміру комунікативної дистанції

Прізвище	Отримані значення показників
	Ra(r)	Ra(c)	Rk(r)	Rk(c)	Kм1	Pп1	Кн
1.В-ва	1.558	1.058	46.7	65.8	-0.14	0.98	0.976
2.Г-ий	1.550	1.329	44.8	53.6	-0.32	0.78	0.784
3.П-ва	1.409	0.761	44.9	53.2	-0.20	0.62	0.616
4.О-н	1.406	0.869	46.2	67.4	0.05	0.86	0.860
5.Х-а	1.326	0.748	44.0	51.1	-0.14	0.51	0.507
6.В-ч	1.257	1.159	45.6	53.5	-0.08	0.44	0.438
7.П-ко	1.204	0.815	42.4	60.5	0.19	0.60	0.596
8.К-ч	1.164	1.102	45.9	52.6	-0.02	0.31	0.314
9.Н-ко	1.158	1.459	44.4	56.5	0.10	0.42	0.418
10.Н-да	1.134	1.013	43.8	49.1	-0.01	0.26	0.257
11.До	1.078	1.080	43.1	50.6	0.08	0.24	0.239
12.С-ла	1.023	1.479	40.9	50.2	0.17	0.21	0.212
13.Р-ва	0.965	1.259	43.5	60.2	0.37	0.29	0.365
14.А	0.953	0.916	44.6	56.3	0.28	0.18	0.276
15.С-н	0.884	0.694	41.0	47.9	0.23	0.00	0.233
16.У	0.819	0.948	44.0	57.5	0.43	0.07	0.430
17.К-ев	0.801	0.605	39.8	69.4	0.75	0.35	0.750
18.До	0.777	0.846	41.7	71.9	0.79	0.34	0.790
19.Т-ко	0.764	1.069	40.3	62.9	0.64	0.17	0.642
20.А	0.754	0.790	42.5	50.0	0.36	-0.13	0.359
21.П-в	0.734	0.908	42.4	49.9	0.38	-0.16	0.375
22.Х-ко	0.684	1.224	44.0	57.4	0.55	-0.09	0.547
23.С-ов	0.670	0.715	39.4	58.0	0.63	-0.03	0.632
24.До	0.492	0.777	42.0	58.5	0.76	-0.26	0.757
25.П-о	0.438	1.375	36.2	55.4	0.79	-0.33	0.792

Додаток 3

Зведена таблиця результатів виконання завдань методики «КІС-1»

Прізвище	Число відповідей, що збіглися з ключем	Отриманий коефіціент	Рівень розвитку здібностей
	ДО	ПРО	ДО	ПРО	Комуникативні	Организаторські
1.В-ва	18	17	0,9	0,85	дуже високий	дуже високий
2.Г-ий	18	15	0,9	0,75	дуже високий	Середній
3.П-ва	15	11	0,75	0,55	високий	Низький
4.О-н	17	18	0,85	0,9	дуже високий	дуже високий
5.Х-а	16	14	0,8	0,7	дуже високий	Середній
6.В-ч	17	14	0,85	0,7	дуже високий	Середній
7.П-ко	16	15	0,8	0,75	дуже високий	Середній
8.К-ч	17	17	0,85	0,85	дуже високий	дуже високий
9.Н-ко	10	13	0,5	0,65	нижче середнього	нижче середнього
10.Н-да	16	14	0,8	0,7	дуже високий	Середній
11.До	16	16	0,8	0,8	дуже високий	Високий
12.С-ла	15	15	0,75	0,75	високий	Середній
13.Р-ва	16	15	0,8	0,75	дуже високий	Середній
14.А	19	16	0,95	0,8	дуже високий	Високий
15.С-н	17	13	0,85	0,65	дуже високий	нижче середнього
16.У	17	15	0,85	0,75	дуже високий	Середній
17.К-ев	17	13	0,85	0,65	дуже високий	нижче середнього
18.До	12	18	0,6	0,9	середній	дуже високий
19.Т-ко	17	16	0,85	0,8	дуже високий	Середній
20.А	12	10	0,6	0,5	середній	Низький
21.П-в	18	16	0,9	0,8	дуже високий	Середній
22.Х-ко	11	14	0,55	0,7	нижче середнього	Середній
23.С-ов	17	15	0,85	0,75	дуже високий	Середній
24.До	15	15	0,75	0,75	високий	Середній
25.П-о	15	12	0,75	0,6	високий	нижче среднего

Страницы: 1, 2