Теорія 2ІАІ й розроблені на її основі Соціальні Технології дозволяють здійснити подальший розвиток ряду важливих для практичного застосування аспектів сучасних теорій особистості. Як приклад розглянуте застосування теорії 2ІАІ й Соціальних Технологій до опису явища самоактуалізації в рамках гуманістичної психології А. Маслоу.

Гуманістична психологія А. Маслоу виникла на початку 1960-х років як альтернатива психоаналітичної й біхевіориської традиціям у психології. По суті, дотепер цей напрямок не оформився в струминну теоретичну систему й виявляє собою скоріше психологічний рух, ніж строгу психологічну теорію.

В основу цього плину в психології поставлена концепція становлення особистості. Відповідно до неї, людина завжди перебуває в процесі становлення, у процесі розвитку й зміни.

У центрі теорії А. Маслоу лежить поняття самоактуалізації - потреби особистого вдосконалювання кожної людини. А. Маслоу характеризує самоактуалізацію як бажання людини стати тим, ким він може стати. Самоактуалізація - це вищий рівень в ієрархії потреб людини. На цьому рівні людин домагається повного використання своїх талантів, здатностей і потенціалу особистості.

Самоактуалізація - це зовсім не виражатися через творчі зусилля, спрямовані на створення творів мистецтва. Батько, спортсмен, студент, викладач або робітник у верстата - всі вони можуть актуалізувати свій потенціал, виконуючи щонайкраще те, що вони роблять. Специфічні форми самоактуалізації дуже різноманітні. За А. Маслоу, саме на цьому, вищому рівні ієрархії потреб люди сильніше всього відрізняються друг від друга.

А. Маслоу відзначав, що досягнення самоактуалізації надзвичайно рідке явище: по його оцінках менш 1% людей досягають її. Причини цього, на його думку, закладені як у самих людях (відсутність знань і впевненості у своїх здатностях, страх перед ризиком і перед новим), так і в соціальному оточенні (яке придушує тенденцію до актуалізації деякими соціальними нормами).

А. Маслоу попереджав, що самоактуалізуючі люди - це не суперзірки й не "герої без страху й докору". Вони піддані таким же вибухам гніву, також проявляють своє невдоволення, - коротше, живуть такою ж життям, як і все. Вони можуть шокувати або ображати свої поводженням інших людей. І разом з тим, згідно А. Маслоу, вони показують усім нам приклад чудового психічного здоров'я, приклад досягнення того, чим може стати людина.

Опис самоактуалізації має на увазі, що людина виявляє в собі якісь характеристики, які можна назвати "стрижневими" для нього, на які він опирається і які він розглядає як свого роду "систему відліку", як свого роду "міряло" для свого життя, для особистих і соціальних подій, для своєї діяльності.

У якості однієї із граней такої незмінності може виступати тип керування, що здійснює людина в нові для себе умовах - тип 2ІАІ. Знаючи його, людина також буде знати ті характеристики, ті властивості, ті явища зовнішнього миру, у яких він що називається "сильний", які він "розрізняє" і "бачить", те, у чому він розбирається досить добре й упевнено. Він також буде знати, у якому саме виді йому "зручно" представити результати своєї праці, у якому саме виді він здатний "виразити себе" у максимальній формі.

Одночасно він буде знати також і великий комплекс своїх "слабких місць", - усього того, над чим він повинен думати й що він повинен аналізувати, щоб правильно усвідомити ситуацію, щоб правильно неї проаналізувати, щоб прийняти правильне рішення.

А. Маслоу писав про Эупсихее - суспільство, що завдяки своєму пристрою допомагає людям у їхній потребі до самоактуалізації. Знання типу 2ІАІ дозволяє зрозуміти, як вибрати таке оточення, які максимально сприяло б конкретній людині в прояві його потреби до самоактуалізації, як вибрати те соціальне оточення, які допомогло б йому в цьому прагненні. Сам факт того, що людина має тип 2ІАІ, уже наочно переконує людини, що його особистий шлях самоактуалізації - волею-неволею - утягує також і інших людей, а часто навіть і просто неможливий без допомоги інших людей. Але як вибрати людей, які допомогли б на цьому шляху? Нагадаємо, що А. Маслоу багато уваги приділяв тому факту, що соціальне оточення часто перешкоджає такому руху. Знання свого типу 2ІАІ дозволяє людині цілеспрямовано формувати процес своєї власної самоактуалізації.

А. Маслоу вважав, що люди, які хочуть самоактуалізуватися, повинні - тією чи іншою мірою - вийти за межі обмежень, що накладають на них суспільством. Вони повинні зрозуміти, що не всі суспільні нормативи й соціальні норми є для них благом. Знання свого типу 2ІАІ дозволяє визначити ряд таких "непотрібних" (а, іноді, навіть і, що приводить до психологічної травми в людини даного типу 2ІАІ) соціальних нормативів, а також виробити свої, тільки для даної людини властиві форми виконання тих з них, без яких обійтися не можна.

Розглянемо ще одну сторону гуманістичної психології - запропоновані А. Маслоу характеристики самоактуазованих людей.

Багато хто із цих характеристик можуть бути застосовані до опису людей, що знають свій тип 2ІАІ й живучих відповідно до його.

2. ХАРАКТЕРИСТИКИ САМОАКТУАЗОВАНИХ ЛЮДЕЙ

Розглянемо виділені А. Маслоу 15 характеристик, якими володіють самоактуалізовані люди. По А. Маслоу, ці люди являють собою "кольори" людства, саме вони його і є його кращими представниками. Він також думав, що ці люди досягли того рівня особистісного розвитку, що потенційно закладений у кожному з нас.

Виходячи з неформального дослідження, А. Маслоу дійшов висновку, що самоактуалізовані люди мають наступні характеристики.

2.1 Більше ефективне сприйняття реальності

Самоактуалізовані люди сприймають мир і інших людей такими, як вони є, а не такими, якими б вони хотіли їх бачити. Інакше кажучи, такі люди розуміють, що їхнє сприйняття є всього лише одним з можливих подань реальності, і не прагнуть нав'язувати всім своє - саме своє правильне! - думка, не прагнуть "стригти по одну гребінку" всіх і кожного. Знання свого типу саме й дозволяє досягти такого стану в області керування й сприйняття інших людей.

Самоактуалізовані люди більше толерантні до суперечливості й невизначеності, чим більшість людей, - що знов-таки властивийо людині, що знає свій тип і розуміє, що інші люди можуть мати інші типи, і, отже, мати інше подання про реальності. Завдяки тому, що люди, що знають свій тип і типологію 2ІАІ, більш ефективно розуміють способи сприйняття миру й способи реагування інших людей, вони легко можуть виявити фальш або нечесність інших.

Оскільки людина знає, що свій особистісний ріст він може здійснити тільки в умовах нового, він привітає сумнів, невизначеність і неходжені шляхи, а також не боїться проблем, не боїться неправильних їхніх рішень.

2.2 Прийняття себе, інших і природи

А. Маслоу зв'язував самоактуалізацію із прийняттям себе таким, як ти є, з відсутністю надмірної критичності до себе, своїм недолікам і слабостям. Знання свого типу 2ІАІ дає людям розуміння того, що їхній фізіологічний пристрій є невід'ємною частиною їхньої сутності. Таким чином, багато заборон, пов'язані із цією стороною функціонування людини, сприймаються або спокійно, без непотрібних заборон.

Вони можуть переносити слабості інших і не боятися їхньої сили, розуміючи, що в інших інтер'єрах це все може помінятися, а також що немає й не може бути людини, у якого були б тільки "одні сильні" сторони. Знання типу 2ІАІ дозволяє не тільки виділити в себе "сильні" і "слабкі" сторони", але також і визначити, як вони міняються місцями залежно від ситуації (наприклад, виробничої) - від інтер'єра, у якому функціонує дана людина. Внаслідок цього зникає надмірне почуття провини, сорому й тривоги - емоційними станами, які взагалі настільки властиві людям.

Розуміючи, що піраміди керування формуються, "працюють" і розпадаються, такі люди точно також сприймають і самих себе й інших людей, і тому не бояться смерті, страждань і сумнівів. Звичайно, саме цей аспект більше характерний для координаторів.

2.3 Безпосередність, простота й природність

Самоактуалізовані люди поводяться безпосередньо й просто, у них відсутня штучність або бажання "зробити ефект". Вони, не коливаючись, відхиляють соціальні норми, коли вважають, що це необхідно. Їхнє внутрішнє життя, їхньої думки й емоції, - всі вони далекі умовності, природні й безпосередні. Вони не випробовують зайвих коливань, коли вважають за необхідне відхилити загальноприйняті соціальні норми.

Людина, що знає свій тип 2ІАІ, знає, що "найбільш сильне" власне рішення він може зробити тільки "тип", і тому цілком здатний відмовитися від соціальної норми, коли вважає, що він сам здатний запропонувати більше ефективне рішення. Він знає, що соціальна норма - це всього лише "усереднене" рішення, а життя так різноманітне!

Але коли цього вимагає ситуація - наприклад, коли загальноприйняті норми перешкоджають оптимальному рішенню проблеми - вони можуть бути непримиренними навіть під погрозою остракізму й осуду. Звичайно, у максимальному ступені виражається це серед координаторів.

2.4 Сконцентрованість на проблемі

Надзвичайно цікаво, що серед характеристик самоактуалізованих особистостей А. Маслоу спеціально виділив таку, котра прямо відповідає типу 2ІАІ. Це "сконцентрованість на проблемі": всі обстежені А. Маслоу особистості без винятку були прихильні якомусь завданню, боргу, покликанню або улюбленій роботі, що вони вважають важливої. Згадаємо, що тип 2ІАІ проявляється найбільше в повному ступені саме в процесі активної діяльності людини - і притім у діяльності в "нових" для нього умови! Саме в ті, де є ризик, де потрібно приймати нові рішення - тобто саме там, де тільки й може виявитися самоактуалізація. А. Маслоу порівнює поглинання самоактуалізованих людей роботою з любовним романом: "робота й людина, здається, призначені друг для друга... людина і його робота підходять один одному й належать один одному як ключ і замок". Іншими словами: самоактуалізована людина робить роботу у відповідності зі своїм типом, - при цьому сама робота повинна відповідати типу людини.

Знов-таки підкреслимо, що найбільшою мірою все це виражено в координаторів: для них саме життя просто неможливе без того, щоб "вирішувати певне завдання", причому при цьому вони - залежно від свого рівня, звичайно, - завжди зачіпають багато сторін громадського життя.

2.5 Незалежність: потреба в самоті

Згідно А. Маслоу, самоактуалізовані люди дуже мають потребу в недоторканності внутрішнього життя й самітності. Дійсно, відповідно до теорії 2ІАІ, люди повинні приймати рішення самостійно, а сам процес ухвалення рішення спричиняється особисту відповідальністю людини. Так, ірраціональний тип 2ІАІ при ухваленні рішення повинен прислухатися до себе, до своєму внутрішнього "відчуттю правильності" - і тому в цей час його контакти з іншими людьми повинні бути мінімальні. Раціональний же тип 2ІАІ ретельно порівнює різні можливі рішення між собою, до того ж він знає, що він "вселяємо" стосовно "соціально прийнятого" і "суспільній думці", і тому4 якщо хоче прийняти самостійне рішення - також повинен "вийти в самітність.

Люди, що знають свій тип 2ІАІ, також знають типи своїх друзів і вже давно визначилися з тими людьми, думка яких їм необхідно для прийняття рішень по тимі або інших питаннях. Вони знають, що зайве спілкування із цих питань може принести їм тільки шкода. "Нормальні" же люди - внаслідок такого їхнього поводження - часто можуть уважати їх байдужими, нетовариськими, зарозумілими й холодними.

А. Маслоу відзначав, що в самоактуалізованих людей з'являється потреба спілкування іншого рівня - спілкування із собою. Особливо це стає зрозумілим для координаторів, - знайти собі співрозмовника, з яким можна обговорити своє завдання - це величезна рідкість!

Люди, що знають свій тип 2ІАІ зберігають досить високий рівень спокою й незворушності, коли їх осягають "невдачі": вони розуміють, що для кожної ситуації можливі різні шляхи рішення, і що вони володіють усього лише одним з них! Тому також вони прагнуть мати завжди своя власна думка й власний погляд на ситуацію а не покладатися на думки й почуття інших людей. Це поводження також часто інретпритується навколишніми як потреба в самоті.

2.6 Автономія: незалежність від культури й оточення

А. Маслоу відзначав, що самоактуалізовані люди проявляють у своїх діях волю й незалежність від фізичного й соціального оточення. Саме це, відповідно до його концепції, дозволяє таким людям покладатися на свій власний потенціал і внутрішні джерела росту й розвитку.

Наприклад, відповідно до його поглядів, для самоактуалізованогоі студента вузу не обов'язкова "правильна" академічна атмосфера. Він може вчитися скрізь (наприклад, в оточенні однокурсників, мети яких лежать за межами навчання - наприклад, в області спорту або розваг), тому що в нього є він сам. У цьому змісті він є "самодостатнім" організмом.

Соціальні нормативи, вироблені суспільством, як треба з теорії 2ІАІ, не дають людині можливості виявити весь потенціал свого типу повною мірою: завжди є цілий ряд обмежень. Тому усвідомлення свого власного стилю керування, свого властиво розуміння миру, свого бачення миру й свого місця в ньому - все це вимагає незалежності від соціальних норм, їхнього переосмислення. Фактично, людина протягом практично всього свого життя займається усвідомленням суспільної (загальнолюдської) культури й "інтерпретацією" її у вигляді, зрозумілому для себе самого. (Надзвичайно цікаво, що тут ми маємо багато загального також із процесів становлення людини по К. Юнгу - процесом осмислення архетипів культури суспільства.)

А Маслоу відзначав, що самоактуалізовані люди головним для себе вважають саморозвиток і внутрішній ріст, - зовнішні почесті, престиж і високий статус для них є вторинними. Для координаторів це проявляється найбільшою мірою.

2.7 Свіжість сприйняття

Згідно А. Маслоу, самоактуалізовані люди мають здатність цінувати навіть самі звичайні події в житті, при цьому вони часто гостро відчувають новизну, випробовуючи при цьому благоговіння, задоволення й навіть екстаз. Вони рідко скаржаться на нудне або нецікаве життя. "Нудьга перебуває не поза, а усередині тебе" - можуть вони сказати своєму нудьгуючому співрозмовникові. Ключовим моментом відкритості для нових переживань є те, що самоактуалізовані люди не розділяють переживання на категорії й не женуть їх від себе.

Наприклад, для ірраціонального типу 2ІАІ сприйняття "тієї ж самого" події завжди пофарбовано його внутрішнім переживанням, його внутрішнім станом. Тому кожне "окреме" подія "офарблюється" його внутрішнім станом і викликає нові переживання, нове осмислення. Для раціонального типу 2ІАІ - для того взагалі "схожих" подій не існує! Адже він "настроєний" так, що завжди сприймає розходження! Тому для людини, що визначився зі своїм типом 2ІАІ - для нього мир постійно новий і цікавий. До того ж, визначившись зі своїм власним типом 2ІАІ, людина сприймає мир як арену для додатка своїх зусиль. А усвідомлення того, що він знає, як це він може зробити - це завжди надає новизну й викликає інтерес.

Особливо слід зазначити, що координатори, що сприймають мир на високому рівні ієрархії понять і змісту, конкретне подія, явище або ситуацію "піднімають" до висот міркування практично про всю світобудову!

2.8 Верхові, або містичні, переживання

По А. Маслоу, це моменти сильного хвилювання або високої напруги, а також моменти розслаблення, умиротворення, блаженства й спокою. Вони являють собою екстатичні стани, які переживаються в кульмінаційні моменти любові й інтимності, у поривах творчості, осяяння, відкриття й злиття із природою. А. Маслоу відкрив їх у багатьох самоактуалізованих людей. У цьому стані люди почувають внутрішню гармонію з миром, втрачають відчуття свого "Я" або виходять за його межі. Вони одночасно почувають себе й більше сильними, і більше безпомічними, чим колись, і втрачають почуття часу й місця.

У ряді випадків такі переживання можуть змінити людини.

У рамках теорії 2ІАІ таке явище виникає, насамперед, тоді, коли людина активно функціонує в складі якоїсь групи, здійснюючи колективне керування (насамперед - коли він перебуває в складі певної піраміди керування). Звичайно, насамперед, - коли він працює в складі якоїсь піраміди керування. Відчуття причетності його до "керування миром" - це відчуття те саме що найглибші містичні або релігійні відчуття. Якщо ж говорити про координаторів - то їхня діяльність із неминучість включає такі стани. При цьому виразити своє відчуття для них представляється практично неможливим - слова втрачають свій зміст! Те, що вони при цьому випробовують - те відчуття проникнення в таємниці світобудови, то відчуття щирого знання - це можуть зрозуміти тільки інші координатори.

2.9 Суспільний інтерес

У самоактуалізованих людей завжди є щире бажання допомогти своїм "смертним" побратимам поліпшити себе, - навіть якщо вони самі засмучені, стурбовані або розгнівані. Вони переживають глибоке відчуття своєї близькості, свого споріднення з усім людством.

Людина, що знає свій тип 2ІАІ, знає також, що він сам - здатний здійснити всього лише частина можливих функцій людства. Він розуміє, що сила Людини - у колективному керуванні, і що його власне місце - у певній піраміді керування. Він усвідомлює причетність цій піраміді керування, усвідомлює той факт, що без нього - навіть якщо він перебуває в самій її підставі, будучи тиражувальником - без нього вся піраміда керування працювати не зможе. Це усвідомлення перетворюється в любов до всього людства, у прагнення допомогти іншим в усвідомленні свого місця в житті, у прагненні передати іншим свій особистий досвід усвідомлення свого типу 2ІАІ й "своєї" піраміди керування.

Для координаторів це особливо виражено, - особливо для координаторів високого рівня.

2.10 Глибокі міжособистісні відносини

Самоактуалізовані люди прагнуть до більше глибоких і тісних особистих взаємин, чим "звичайні" люди.

Беручи участь у функціонуванні однієї й тієї ж піраміди керування, між людьми встановлюються зовсім особливі відносини, вони виробляють свою власну мову спілкування. Крім того, коло спілкування таких людей у рамках піраміди керування визначається "подібністю" типів 2ІАІ (їхньою відповідністю в розташуванні в структурі соціона),і тому він звичайно порівняно невеликий. Установлення спілкування в рамках соціона (або навіть колективного керування в складі декількох типів) вимагає, як правило, досить багато зусиль і часу для вироблення "своєї мови". Люди, що мають досвід роботи в рамках групи типів - а особливо в рамках піраміди керування - досить легко й охоче спілкуються з дітьми, бачачи в них можливості по подальшій "передачі естафети".

2.11 Демократичний характер

Самоактуалізовані особистості, по А. Маслоу, самі "демократичні" люди. У них немає упереджень, і тому вони поважають інших людей, незалежно від того, до якого класу, расі, релігії, підлозі ті належать, який їхній вік, професія та інші показники статусу. Більше того, вони охоче вчаться в інших, не проявляючи прагнення до переваги або авторитарних схильностей. Самоактуалізовані музикант, наприклад, сповнені поваги до митецького механіка, тому що той має знання й навичками, яких немає в музиканта.

Навички функціонування в складі групи типів, а особливо в складі соціона, приводять до того, що для людини самим головним в іншій людині стає його здатність до керування, до реалізації своїх думок, до здійснення творчих проектів. Все інше - значення не має: ні кольори шкіри, ні підлога, вік, професія, релігія та інше. Головне - щоб людина володіла такий же здатністю й навичкам до участі в спільному керуванні. Саме тут лежить вододіл між "подібними мені" і "іншими".

А. Маслоу писав, відзначаючи, що самоактуалізовані люди не вважають усіх без винятку рівними: "Ці індивіди, самі є елітою, вибирають у друзі також еліту, але це еліта характеру, здатностей і таланта, а не народження, раси, крові, імені, родини, віку, молодості, слави або влади.

2.12 Розмежування засобів і цілей

А. Маслоу відзначав, що в повсякденному житті самоактуалізовані люди більше певні, послідовні й тверді, чим звичайні люди, у відношенні того, що правильно й що помилково, добре або погано. Вони дотримуються певних моральних і етичних норм, хоча далеко не всі з них релігійні в ортодоксальному змісті цього слова. А. Маслоу відзначив і їх наявність загостреного почуття розмежування цілей і засобів їхнього досягнення. Разом з тим вони часто зазнавали насолоди від обраних ними засобів (інструментального поводження, що веде до досягнення мети), хоча це й не подобалися менш терпимим людям.

Люди, що знають свій тип 2ІАІ, одночасно знають також, які шляхи для них є оптимальними в досягненні своїх цілей. Вони також знають, що саму свою мету вони можуть виразити тільки в цілком певному виді, тому що це також пов'язане з їхнім типом. Тому вони розмежовують мети, яких вони хочуть досягти, і засобу, які вони для цього можуть застосувати. До того ж, звичайно, вони вміють розмежовувати алгоритми досягнення мети, які вони можуть самі успішно контролювати, і ті алгоритми (або їхні фрагменти), де їм потрібна допомога інших людей (наприклад, експертів у цій області.

2.13 Філософське почуття гумору

Гумор у самоактуалізованих людей незлобивий, філософський і доброзичливий, і зосереджений не навколо висміювання чийсь неповноцінності, приниження когось або непристойних жартів, а висміюють дурість людства в цілому. Тому самоактуалізовані люди часто здаються досить стриманими й серйозними.

Знання свого типу 2ІАІ дозволяє людині розуміти, що смішні ситуації - відносні, і те, що здається смішним йому, цілком може виглядати не таким для людини з іншим типом. Він часто сприймає смішні ситуації як вираження тієї або інший "типной особливості", гіпертрофованого ознаки якогось класу світогляду, ніж як опис якихось конкретних явищ.

Координатор часто навіть за жартами бачить певні соціальні явища, і тому іноді може сприймати їх навіть у трагічному плані (особливо ірраціональний тип при відповідному настрої).

2.14 Креативність (творчість)

А. Маслоу виявив, що все без винятку самоактуалізовані люди мають здатність до творчості. Однак творчий потенціал вони проявляли не так, як у видатних талантів у поезії, мистецтві, музиці або науці. А. Маслоу характеризував це як скоріше таку ж природну й спонтанну креативність, що властивийо незіпсованим дітям. Це креативність, що є присутнім у повсякденному житті як природний спосіб вираження спостережливої, сприймаючої нове й цілюще простої особистості.

Щоб бути креативним, самоактуалізовані людині не обов'язково писати книги, складати музику або створювати мальовничі полотна. Говорячи про свою тещу, що він уважав самоактуалізованим, А. Маслоу підкреслював саме цей факт. Він говорив, що хоча його теща не має таланти письменника або актора, вона найвищою мірою творчо підходить до готуванню супу. А. Маслоу підкреслював, що в першокласному супі завжди більше творчості, чим у другосортній поезії!

Людина, що знає свій тип 2ІАІ, знає, що себе, своє власне, особисте відношення до миру він може виявити тільки у творчості, тільки в ситуаціях, в інтер'єрах, де постійно необхідно приймати нові рішення. Тільки в цих ситуаціях він може вийти "за рамки" прийнятих соціальних нормативів, вийти за рамки "як всі"! тому творчість - притім свідома творчість, свідоме прийняття рішень! - супроводжує такого людині все життя. І зовсім не обов'язково, щоб він був координатором, і затворів "верхові" добутки науки, мистецтва й т.п., - цілком достатньо того, що потреба у творчості стала його нормою життя. До того ж, така людина прекрасно знає, у яких випадках і що саме він може "створити", а в яких випадках він змушений використати вже готові рішення, що існують нормативи (виробничі й соціальні).

Знання свого типу 2ІАІ дозволяє людині виділяти ті ситуації, у яких "його власні" рішення можуть бути краще, у яких свідомо проявляються його сильні сторони, - а в інших ситуаціях він цілком може покладатися або на соціальні нормативи - накопичений соціальний досвід, або на думку своїх друзів і знайомих, типи яких більш, ніж його, відповідають даній ситуації.

2.15 Опір окультуренню

Самоактуалізовані люди перебувають у гармонії зі своєю культурою, зберігаючи в той же час певну внутрішню незалежність від її. Вони мають автономність і впевненістю в собі, і тому їхнє мислення й поводження не піддається соціальному й культурному впливу. Такий опір окультуренню не означає, що самоактуалізовані люди нетрадиційні або антисоціальні у всіх сферах людського поводження. Вони можуть бути надзвичайно незалежними й нетрадиційними в тих ситуаціях, які зачіпають якісь основні їхні цінності. Самоактуалізовані люди також не жадають від свого оточення негайного поліпшення. Знаючи про недосконалості суспільства, вони приймають той факт, що соціальні зміни можуть бути повільним і поступовими, але їх легше досягти, працюючи усередині цієї системи.

Знання свого типу 2ІАІ приводить до розуміння, що виконання ряду соціальних норм "гнітить" твій тип, не дозволяє йому розкрити свої потенційні можливості. Тому така людина чітко знає, які із соціальних і культурних норм є для нього нормативом, а щодо яких він цілком здатний мати власна думка.

Крім того, така людина розуміє, що самі соціальні норми містять у собі певний інтер'єр, і вони просто не можуть бути справедливими за межами такого інтер'єра. Із цієї причини такі люди, на відміну від "звичайних" людей, знають границі застосовності соціальних і культурних норм і правил, і поза границями їхньої застосовності приймають власні рішення. Нарешті, такі люди знають, що в складних ситуаціях вони можуть покластися на ради людей з тими типами 2ІАІ, які "сильні" у ситуації, що для них самих є проблемною. Звичайно, ці люди також повинні знати свій тип 2ІАІ.

Таким чином, ряд ключових сторін у понятті "самоактуалізація" - центральному понятті гуманістичної психології А. Маслоу - одержує подальшу конкретизацію в рамках 2ІАІ й Соціальних Технологій. Відзначимо, що ця сторона процесу самоактуалізації, що може бути виражена в рамках 2ІАІ й Соціальних технологій, допускає експериментальну перевірку, що може бути важливим елементом для розвитку гуманістичної психології.

У рамках Соціальних Технологій психолог, як треба з наведеного вище, одержує новий потужний інструмент, що дозволяє активно управляти процесом самоактуалізації людини.

Підведемо підсумки: самоактуалізація по А. Маслоу з обов'язковою необхідністю містить у собі як обов'язковий елемент усвідомлення свого типу 2ІАІ. Чи зводиться самоактуалізація по А. Маслоу тільки до свідомості людиною свого типу 2ІАІ? Імовірно, ні, - але визначення ступеня самоактуалізації після завершення усвідомлення свого типу 2ІАІ - це завдання подальших досліджень.

Якщо людина координатор, і якщо він усвідомлює, що він координатор - те на побутовому рівні (з погляду "звичайного" людини) він саме й описується тими характеристиками, які привів А. Маслоу при описі самоактуалізації. Можна сказати, що для координатора це характеристики більше наочні, більше виражені, більше випнуті й більше визначають все його життя. Властиво недарма А. Маслоу й приводить приклади переважно з життя координаторів різного рівня.

Практикуючі психологи, що працюють у рамках формалізму (понять, термінів) і методик гуманістичної психології, за допомогою теорії 2ІАІ й Соціальних Технологій зможуть істотно розширити свій набір способів рішення завдань своїх клієнтів.

Надзвичайно цікаво, що шлях становлення особистості, шлях її самоактуалізації стає зрозуміліше і ясніше, коли він виражений у термінах і поняттях теорії 2ІАІ. Зокрема, тут можлива реалізація планування розвитку особистості. Наприклад, знання типу 2ІАІ допомагає конкретній людині не тільки виявити свій стиль здійснення тієї або іншої професійної діяльності й ведення того або іншого способу життя, але також і відібрати інтер'єри (для роботи, для життя, для дозвілля, родини т т.п.), у яких він буде почувати себе найбільше комфортно і які допоможуть йому в самоактуалізації. Так, для даної людини розробити систему інтер'єрів, послідовне проходження якої допоможе в його самоактуалізації. Тут є значне перекриття з методами психотерапії й психологічної корекції - наприклад, з методом психодрами Морено або центрованої на клієнті терапії К. Роджерса.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Макаренко П.В. «Социальные технологии» Учебное пособие, Воронеж 2002г.

2. Акофф Р.И. «Искусство решения проблем». - Москва 1985г.

3. Козырев Г.И. «Конфликтология: социальные конфликты в общественной жизни», Соц. Гуманитарные знания.1999г., №1. С. 103-121.

4. Шиян А.А. Социальная система как иерархическая совокупность взаимодействующих самоорганизованных когерентных // Материалы междунар. семинара "Самоорганизация природных и социальных систем".-Алма-Ата,1995.-С.84-96;

5. Социология. Энциклопедия, составитель и гл. научный редактор Грицанов А. А., 2003.

6. Основные приложения, исследования и применения). - СПб: Питер, 2001. - 608с.